Люди, які принципово не брали до рук російських грошей, поступово змушені погоджуватись на розрахунки в рублях, а гривні можна дістати тільки нелегально.
Замінити все українське російським, аби розірвати зв’язок місцевих мешканців із Україною — послідовна стратегія Росії на окупованих територіях. Від шкільних підручників, які замінюють пропагандистськими побрехеньками, до впровадження московського часу замість київського. Беручи українські території під контроль, загарбники впроваджували свою грошову одиницю — рубль — і поступово забороняли обіг гривні. Так місцеві мешканці мали починати звикати до думки, що живуть «у Росії», а будь-яка фінансова операція на окупованих територіях — працювати на російську економіку. ҐРУНТ з’ясовує, як Росія нав’язує рубль замість гривні і що роблять мешканці окупованих територій, аби зберегти можливість розраховуватись українською валютою.
18% української території — близько 110 тисяч квадратних кілометрів — окуповані Росією. На цій території залишається кілька мільйонів цивільних. Влада держави-агресора проголосила ці регіони (зокрема й частини Херсонської і Запорізької області, які не були окуповані) «суб’єктами Російської Федерації», а мешканців окупованих територій — громадянами Росії. Згідно з офіційною інформацією, яку ми не можемо перевірити, станом на квітень 2024 року в Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях 3,2 мільйони людей отримали російські паспорти. Представники України в Організації Об’єднаних Націй заявляли, що у 2014—2022 роках близько 2,5 мільйонів громадян України в Криму примусово чи добровільно отримали російські паспорти. Україна і цивілізований світ не визнають російського громадянства, нав’язаного людям в окупації, і вважає цих людей громадянами України. Деякі мешканці окупованих територій відмовляються від російського громадянства, хоча це може потягнути за собою серйозні проблеми, наприклад, позбавлення права вести бізнес. Натомість залишитись вірними українській грошовій одиниці мешканці окупованих територій навряд чи спроможні.
2014 рік: як Росія почала витискати гривню
Кримчанин Данило був підлітком, коли Росія окупувала півострів. Загарбники так поспішали «офіційно» запровадити рубль, що навіть не дочекались результатів псевдореферендуму: розпорядження про використання російської валюти вийшло 24 березня 2014 року. Проте гривню вилучати з обігу не стали. «Я пам’ятаю, що ходили і гривні, і рублі, — згадує Данило перші місяці окупації. — Курс був десь одна гривня до двох рублів. Підприємці приймали обидві валюти. Але потім рублів ставало більше, й усі, хто залишився, почали отримувати зарплатню і пенсії саме в рублях. Спочатку бюджетники, потім усі інші». Після повномасштабного вторгнення Данило виїхав на вільну територію.
Схожа ситуація була на окупованих територіях Луганщини і Донеччини: там рубль і гривня ходили паралельно. Це не дивно, адже частина мешканців окупованих територій працювала за лінією розмежування, отримувала зарплатню від роботодавців, зареєстрованих на вільних територіях, або ж практикувала «пенсійний туризм» — це коли люди їхали у найближче вільне місто й оформлювали, а потім регулярно отримували українську пенсію чи державну допомогу. Водночас ці люди часто отримували від окупаційної влади ще одну пенсію — в рублях.
Місцева маріонеткова «влада» Луганська спершу навіть офіційно дозволила вільний обіг на окупованих територіях гривні, долара і євро в готівковій і безготівковій формі. Однак згодом так звана «Рада міністрів Луганської народної республіки» ухвалила рішення про цілковитий перехід на рублі із 1 березня 2017 року.
Дончанка Юлія виїхала з окупованого міста у 2014 році, але в Донецьку в неї залишилась родина. Іноді жінка бувала на окупованій території. Останній раз їй вдалося поїхати туди в березні 2019 року; тоді, за словами Юлії, люди в Донецьку платили переважно рублями. Але валюту ще можна було міняти. «В перші роки майже на кожному кроці стояли обмінники, гроші можна було легко поміняти. Потім обмінники позакривали, але гроші можна було поміняти в банках. Я зазвичай міняла долари на рублі, але банки приймали і гривню», — згадує Юлія. Така ситуація зберігалась на окупованих 2014-2015 року територіях до повномасштабного вторгнення.
2022 рік: рубль переходить у наступ
Олександр із Херсона — власник мережі пекарень. Він пережив російську окупацію міста і згадує, що загарбники намагалися запровадити рубль, щойно взяли місто під контроль.
«Нас окупували дуже швидко, тому в більшості людей залишались на руках гривні. Кілька місяців ціни були у двох валютах — гривнях і рублях. Але росіяни довго не могли нічого купити за рублі, бо термінали приймали лише гривні», — згадує Олександр. Так було протягом весни 2022 року, а 31 травня колаборант Кирило Стремоусов, який називав себе заступником глави «адміністрації» окупованої області, заявив, що на території Херсонської області офіційно запроваджується обіг рубля. Тоді ж у Херсоні почали працювати російські sim-картки, а також вивели з дії банкомати і термінали українських банків. Зарплати відтоді почали видавати в рублях, а крамниці — заповнювати товарами, привезеними з Криму: їх можна було купити тільки за рублі.
«Я довго тримався й не приймав рублі. Поки в мене були запаси, ми не купували продуктів із Криму. Потім — довелося. Росіяни обрізали нам зв’язки з вільною територією України. Борошно, яйця, цукор привозили з Криму, й купувати їх можна було тільки за рублі», — згадує Олександр. Крім того, окупанти, за словами Олександра, «карали» підприємців, які відмовлялись приймати російську валюту: били їх або розбивали вікна у вітринах.
Щоб нав’язати рубль, росіяни обмежили обмін валют і почали брати в полон людей, які займались цим неофіційно. Експертка коаліції «Україна. П’ята ранку», відповідальна за напрям документування Медійної ініціативи за права людини Євгенія Пантелєєва розповідає про десятки випадків викрадення так званих «валютчиків». «Очевидно, цих людей забирали, щоб випитати в них інформацію, адже “валютчики” мають величезне коло знайомих, що дає їм можливість працювати в цьому бізнесі», — розповідає експертка.
Неофіційні «валютники» працювали на ринках і перехрестях Херсона й до окупації, однак тепер їхня роль у житті міста суттєво зросла. Вони не лише міняли валюту, а й допомагали мешканцям міста отримати готівку з карток українських банків, беручи за послуги від 10 до 20 відсотків комісії. Хоча херсонці згадують: були й такі, які допомагали без відсотка.
«Мені допомагала отримувати пенсію дівчинка-“валютниця”, яка брала десять відсотків. Робити це було заборонено — росіяни за таке карали. Хтось про неї дізнався й доніс росіянам. Вони забрали дівчину на допит — люди її ледве врятували», — розповідає херсонська пенсіонерка Євгенія Козіцина.
Неофіційний курс рубля до гривні весь час коливався. На початку окупації за одну гривню давали два рублі, а влітку 2022 року — вже півтори. «Росіяни робили все, щоб витіснити гривню. Виплачували зарплату й пенсії в рублях, постійно змінювали курс. Уже влітку 2022 року розраховуватись у гривні стало невигідно», — розповідає підприємець Олександр.
Рублі, за його словами, залишились на руках у херсонців навіть після звільнення. Хоча офіційно в Україні обмінники рублів не купують і не продають, рублями не можна розрахуватися у магазинах, однак тіньові «валютники» і далі займаються обміном рублів. І на окупованих, і на звільнених територіях є десятки телеграм-каналів, де міняють валюту. Курс регулює «ринок», тож він може змінюватись кілька разів на день.
Гривня в окупації
«Ми намагалися зовсім не брати рублів. Мені було навіть у руках їх гидко тримати, — згадує Євгенія Козіцина. — Я всюди старалась розраховуватись гривнею або карткою. В нас були підприємці, які тримали під столом термінали українських банків, і ми ходили саме в ці магазини. В мене було трошки доларів, то потім я їх міняла й так розраховувалась. У росіян нічого не брала аж до серпня 2022 року».
Картками і терміналами українських банків в окупованій Херсонській області можна було розраховуватись до початку червня 2022-го. Після цього в регіоні почав працювати російський «Промсвязьбанк»: саме через нього стали видавати пенсію і зарплатню.
«Цей банк працює на окупованих територіях України і Грузії. Інші російські банки — державний “Сбербанк”, “Тинькофф” — не захотіли заходити до нас, аби не потрапити під посилені санкції», — пояснює підприємець Олександр. При цьому глобальні платіжні системи Visa та MasterCard на окупованих територіях не працюють.
У приміщеннях відділень українських банків росіяни відкривали офіси «Единой России» та інші політичні установи. Після звільнення в Херсон повернулись «Приватбанк», «Ощадбанк» та деякі комерційні банки. ҐРУНТ надіслав до Національного банку України запит про плани щодо відновлення роботи банків після звільнення зараз окупованих територій, однак відповіді досі нема.
Легальних способів отримати гривні з рахунків українських банків у людей на окупованих територіях немає. Якщо у 2014—2021 роках люди з Криму та окупованих частин Донеччини й Луганщини могли перетинати лінію розмежування, аби забирати свої гроші на вільній території, то тепер їздити через лінію фронту неможливо.
Ще на початку повномасштабного вторгнення Кабінет Міністрів прийняв постанову «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану». Згідно з цим документом, пенсіонери, які отримували гроші на картковий рахунок, отримують їх і далі — треба просто знайти спосіб їх зняти чи перевести на інший рахунок в онлайн-банкінгу. Пенсіонерам, які не мали рахунків і отримували гроші через «Укрпошту», без їхньої участі відкрили рахунки в «Ощадбанку», на які далі нараховується пенсія.
Мешканцям окупованих територій важко отримати свої гроші з рахунків. Для цього потрібно або звертатись до «валютників», або їхати на вільну територію України. Проте шлях із окупованих територій на вільні лежить через Росію, а подекуди й через треті країни (ҐРУНТ писав про це в матеріалі «Хочу виїхати з окупації»). Навіть якщо пенсіонер здолає цей шлях, витрати будуть чи не більшими за пенсію. Тож рано чи пізно настає час, коли люди погоджуються на пенсію від окупантів у рублях.
«Зараз на окупованих територіях відбувається витіснення національної валюти. Це один з елементів нищення української ідентичності. До 2022 року на окупованих територіях Донецької і Луганської області не вживали таких жорстких заходів, однак тепер і там в обігу переважно рублі. Росія в будь-який спосіб намагається витіснити все українське з окупованих територій», — резюмує Євгенія Пантелєєва.
Про це пише ҐРУНТ
