Наприкінці липня пройшов тренінг на тему «Як працювати з публічною інформацією? Формування дослідницьких навичок для вирішення екологічних проблем громад». Цей захід став черговим етапом навчання для активістів Тягинської та Високопільської громад Херсонської області. Розвиток інформаційних і дослідницьких навичок є складовою частиною комплексного проєкту, спрямованого на зміцнення впливу громадськості Херсонщини на вирішення екологічних проблем.
Тренером заходу став Дементій Білий, експерт Причорноморського центру політичних і соціальних досліджень (ПЦПСД). Він поєднував теорію з практикою, акцентуючи увагу учасників на важливості формування практичних навичок. «Наша мета – не лише передати знання, а й навчити виконувати ключові п’ять кроків аналітичної роботи: знайти інформацію, перевірити її достовірність, правильно інтерпретувати, запропонувати реалістичне рішення та допомогти громаді досягти позитивних змін», – зазначив тренер, підкресливши, що результатом має стати не просто накопичення знань, а саме зміни в житті громади.
Учасники тренінгу навчалися використовувати інформацію для вирішення реальних проблем громади. Стосовно актуальних питань, таких як непередбачене сміттєзвалище або погіршення якості води, активісти отримали нові знання та алгоритм дій для вирішення подібних ситуацій.
Збір інформації – перший крок до вирішення проблеми. Недостатня чи ненадійна інформація може ускладнити навіть найкращі наміри. Це особливо актуально для Херсонщини, де війна внесла значні зміни в усі сфери життя. Тренінг проведено поетапно, розпочавшись з теорії і завершившись практичними вправами. Учасники вивчали джерела публічної інформації, вчилися перевіряти дані та розглядали реальні кейси.
Публічна інформація – це свідчення діяльності влади: документи, тексти, фінансові звіти тощо. Вона дозволяє оцінювати не просто обіцянки, а й реальні дії, ставлячи основи громадського контролю і досліджень.
Чому інформація – важливий ресурс громади? Збір і аналіз даних необхідний для прийняття обґрунтованих рішень. Аналітик має спиратися на факти, а не на власні припущення. Проте факти самі по собі не є висновками, а висновки – не рішеннями.
Отже, учасники отримали вагомі знання, побудовані на схемі навчання у чотири етапи: Дані → Інформація → Знання → Рішення.
Де шукати інформацію? Аналітики починають з визначення джерел, жодне з яких не може дати повну картину. Це можуть бути документи офіційних сайтів громад, державні реєстри, карти, звіти комунальних підприємств, скарги громадян та медіа. Дослідник повинен бачити інформацію у вигляді єдиного ланцюга та виявити, на якому етапі виникла проблема.
Після цього навчання переходить до формування професійної культури аналітика. Слухачі повинні зрозуміти, що аналітик – це не лише особа, яка має багато знань, а той, хто вміє ставити правильні запитання та працювати з інформацією відповідально.
Які екологічні дані можна знайти у відкритому доступі? Тренер пояснив, що дослідження починається з постановки проблеми. По завершенню необхідно повернутися до моніторингу і самоаналізу: чи дійсно рішення працює?
Як формулювати дослідницькі питання? На перший погляд це може здаватися просто, але важливо сформулювати запитання чітко та конкретно. Учасники навчалися практично використовувати просту формулу: Об’єкт + Проблема + Територія + Період + Показник.
Ця формула перетворює невдоволення суспільства на реальний план дослідження. Правильно поставлене запитання – це вже половина успіху.
Перевірка інформації – це стандарт, який допомагає уникнути помилок. Дослідник ставить п’ять запитань: хто є джерелом інформації? коли інформацію отримано? яким способом зібрано? чи є документальне підтвердження? чи підтверджують її інші джерела? Відповіді на ці запитання утворюють «Правило трикутника», що підтверджує висновки.
На практичному етапі тренінгу учасники проходили алгоритм дій у реальних ситуаціях, таких як «Стихійне сміттєзвалище» на території громади. Тренер також наводив приклади типових помилок, що заважають зробити якісний висновок: використання одного джерела або старих даних, швидкі висновки до завершення перевірки.
Які аналітичні запитання можуть виникати? Слід з’ясувати фактичні характеристики проблеми: де розташоване звалище, його площа, час виникнення, обсяг, причини та наслідки. Далі учасники шукали необхідну інформацію та перевіряли її.
Серед інструментів для аналітиків громади: офіційні сайти, портали відкритих даних, електронні карти, супутникові знімки та дані державної статистики. Однак під час війни слід враховувати, що частина даних може бути неповною або актуальною не у всіх аспектах.
Підсумки тренінгу: «Наша мета – навчитися мислити та діяти як громади», – зазначив тренер Дементій Білий. «Сьогодні ми навчилися бачити проблеми, формулювати дослідницькі питання, перевіряти факти та приймати обґрунтовані рішення.»
Аналітик громади не шукає винних, а допомагає приймати кращі рішення.
Це не звільняє від відповідальності, але мета дослідження – визначити проблему та запропонувати ефективні рекомендації для змін.
Дементій Білий підсумував навчання та анонсував наступні модулі: «Аналітичне дослідження починається з конкретної проблеми та готовності перевіряти припущення. Наступного разу ми розглянемо конкретні методи збору та аналізу даних.»
Статтю підготовлено в рамках Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію вказаних фондів.
Галина Бахматова
