У травні 2025 року журналісти “Білозерка.Інфо” розмовляли з Андрієм Поводом, керівником приватного підприємства “УКАН”. Тоді розмова стосувалася посівної кампанії, роботи в умовах загрози обстрілів та впевненості аграріїв у виживанні.
Протягом року ситуація для фермерів стала ще складнішою. Поля, які вони обробляли, тепер доводиться залишати через нові загрози — російські FPV-дрони, які здатні долати значні відстані.
У новій розмові з Андрієм Поводом йдеться про сезон 2026 року, нові виклики та адаптацію господарства до війни. За його словами, умови роботи значно ускладнилися. Раніше основною загрозою були артилерійські обстріли, нині ж — дрони, що суттєво підвищили небезпеку. Саме тому у цьому році підприємство відмовилося від обробітку понад 500 гектарів землі в районах Білозерки, Зорівки, Черешеньків, Приозерного та Комишан.
– Нам знову довелося залишити частину земель. FPV-дрони збільшили свою дальність, і працювати там стало надто небезпечно.
Все ж у Надіївці, Правдиному, Таврійському, Лиманах та Лупаревому роботи тривають, хоча й ці території не можна вважати абсолютно безпечними.
– Дрони тепер долітають і до Правдиного, і до Таврійського, і до Лиманів. Ми постійно зміщуємося в напрямку Миколаївської області, навіть підписали договір про оренду частини землі там.
Цього сезону на господарстві вирощують озимий ріпак, озиму пшеницю, ячмінь, горох, олійний льон та гірчицю. Ранні зернові вже зібрані, й триває збір олійного льону. Проте жнива проходять у атмосфері постійної загрози — не тільки від дронів, а й від пожеж, спричинених збиттям російських “Шахедів”. Кожен виїзд техніки в поле пов’язаний із ризиком.
– Іноді нам доводиться зупинятися. А буває, що немає ніде сховатися.
На відміну від інших, підприємству вдалося зберегти всю техніку. Проте не кожному пощастило так само.
– Слава Богу, у нас усе в порядку. А от у колеги росіяни атакували комбайн. Добре, що люди залишилися живі.
Незважаючи на труднощі, врожайність цього року вища, ніж минулого. Найкращий результат показав ріпак, що стало можливим завдяки дощовій весні та сприятливим погодним умовам.
Однак виростити продукцію — це лише перший крок. Серед найгостріших проблем фермер зазначає не лише війну, але й економічну ситуацію. Після загострення російських атак на порти і суховантажі реалізувати зерно стало істотно важче.
– Сьогодні ціни на продукцію нижчі, ніж минулого року, у півтора-два рази, тоді як паливо й добрива суттєво подорожчали. Найважче знайти баланс між цими витратами.
В господарстві є кадровий запас. Колектив поповнили працівники з фермерського господарства, яке закрилося через близькість до Дніпра. Усі отримали бронювання.
Ще минулого року підприємство подало заявку на державну програму підтримки, яка передбачала виплату тисячі гривень за гектар.
– Кошти мали надійти ще у грудні, але виплати постійно відкладаються.
Цього року підтримали міжнародні партнери.
– Mercy Corps і благодійний фонд “Жнива Перемоги” надали нам у користування комбайн, трактор і сівалку. Це дозволило провести польові роботи.
На запитання, що найбільше потрібно аграріям, Андрій Повод відповідає без вагань:
– Найбільше нам бракує миру.
Віра в майбутнє, за його словами, не дозволяє покинути землю.
– Кращі часи все ж настануть! Треба зберегти колектив і прогодувати свої сім’ї, підтягуючи комунікації. Якщо вже посіяв — мусиш зібрати. Якщо ж вирішив не сіяти — значить залишаєш цю землю.
На запитання про найважчий момент цього сезону відповідь коротка.
– Кожен день — це виклик.
А мрія фермера проста, проте глобальна.
– Мрію про мир та перемогу. Наша родюча земля і працьовиті люди вже зараз демонструють всьому світу свою стійкість. Після завершення бойових дій я бачу великий потенціал для сільського господарства на Херсонщині.
На завершення розмови Андрій Повод просить не забувати про тих, хто сьогодні вирощує хліб для України.
– Купуючи хліб, борошно чи овочі, українці мають усвідомлювати, яку високу ціну платять люди, які залишаються працювати на Херсонщині. Механізатори ризикують своїм життям, коли виїжджають у поле. Це не перебільшення — це наша щоденна реальність.
