“Тобі пощастило, що лише з контузією?”
“Так.”
“Це непоганий результат.”
Чи варто вважати невдачею ситуації, коли вночі отримуєш повідомлення з Дніпровського району: “Горимо”, а води і вогнегасників немає? Коли в Корабельному районі ти намагаєшся затиснути пошкоджену ногу, адже швидка, на жаль, не доїде? Це ті моменти, коли, піднімаючи голову з-за укриттів, ти виходиш на відкриту місцевість, і не можеш сказати, де саме це відбувається. Невдача – це коли у небезпечних районах, таких як Острів, Антонівка, Воєнка, Кіндійка, Нафтогавань, Перекопська, Кузні, Гідропарк, немає виходу. Щастить, коли пожежники встигають оперативно дістатися до місця під обстрілом. Коли поліцейські вчасно переміщують людей у безпечне місце, уникаючи повторних ударів. Ти дивишся з вікна, як над твоїм районом вибухає безпілотник, і розумієш, що, на щастя, захист цього разу спрацював.
***
У Херсоні кожен день – це боротьба за виживання. Обстріли тривають цілодобово. Різноманітні види артилерії, дрони, міни – це реалії, з якими стикаються місцеві жителі. А ще – загрози, що скоро ситуація з поставками продуктів погіршиться, а поштові служби можуть бути закриті.
***
Пам’ятаю, як їхав до знаку, що позначає “Херсонська область”. Протягом життя я проїжджав повз його мільйони разів. Але в той день, коли мої друзі дізналися, що я родом звідти, я зупинився, і вперше усвідомив: за цією табличкою залишилися родина і близькі, яких я не можу відвідати через війну.
Тоді я зрозумів, що не все підлягає нашому контролю. Наша мета – діяти там, де це можливо. Важливо мати сміливість приймати відповідальність та змінювати на краще те, що нас оточує.
***
Душа постійно розривається між Херсоном і Києвом. І цей біль не має кінця…
***
Вчергове російська агресія завдала удару: безпілотник атакував приміщення Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Скидання з дрона відбулося вранці 20 серпня, були знайдені уламки. Через вибух постраждало праве крило будівлі та сусідні господарські споруди.
Цей умисний напад на музей, який охороняється міжнародними конвенціями, є військовим злочином. Росія протягом тривалого часу намагається знищити те, що не може забрати з собою – спочатку пограбувала фонди, тепер впроваджує руйнування. Кожен такий випадок – це свідоме продовження агресії проти нашої культурної пам’яті.
Новини півдня України, Херсон, Миколаїв, Одеса, Мелітополь
