Зміст статті
Досвідчений лікар-педіатр Євген Комаровський неодноразово підкреслює, що дитина має сама захотіти навчитись стояти і ходити. Тренування прямоходіння до року непотрібні, якщо педіатр підтверджує здоров’я малюка. Позиція дитини в горизонтальному положенні може бути корисною, оскільки дозволяє розвинути м’язи та хребет.
Згідно зі статистикою, початок самостійного ходіння у дітей відбувається в межах 10-15 місяців, а дані ВООЗ свідчать, що нормою є період від 8,2 до 17,6 місяця. Діти, які починають ходити у 9 або 16 місяців, можуть бути однаково здоровими. Комаровський зазначає, що порівняння із ровесниками лише створює додатковий тиск на дітей та батьків.
Чому вимога «встати до дня народження» не є медичним стандартом
Перший день народження часто асоціюється з очікуванням перших кроків на камеру, хоча жодні протоколи цього не регламентують. Ця надмірна тиска на дітей зароджується через коментарі в соцмережах і батьківські чати. За словами Комаровського, головним критерієм є фізіологічна готовність: якщо дитина може самостійно піднятись і зробити крок, то вона готова до навантаження.
Лікар чітко наголошує: до року вчити дитину сидіти чи ходити не варто. Якщо малюк полежить і поповзає близько місяця – нічого страшного. Після досягнення року, відсутність самостійного ходіння не є діагнозом, якщо дитина здорова та активно рухається.
Тиск, щоб «встати до року», особливо відчувається в містах, де перші кроки часто знімають на відео. У разі, коли батьки постійно примушували свою 11-місячну дочку ходити між меблями, малюк почав уникати вертикального положення та навіть відмовився повзати. Згодом, після того як дітей залишили в спокої, вона сама почала підтягуватись та ходити без допомоги.
Що має дозріти в тілі, перш ніж з’являться перші кроки
Прямоходіння – це результат багатьох попередніх етапів, таких як контроль голови, перевороти, сидіння та повзання. Кожен з цих кроків формує м’язи спини, сідничні м’язи, вестибулярний апарат та вміння балансувати.
Лікар вказує, що в цей період хребет дитини не готовий до сильного навантаження, і тому слід уникати примушування дітей до вертикальних положень через небезпеку травм. Повзання є одним з найбільш важливих етапів, оскільки воно зміцнює м’язи спини та покращує загальну координацію.
Ознаки того, що дитина готова зробити перші кроки, включають вміння стояти та триматися за опору, пересуватися по кімнаті та проявляти цікавість до іграшок. Поки ці ознаки не з’явилися, примус до ходьби не допоможе, а лише викличе стрес у дитини.
Три важливі аспекти, які впливають на процес навчання ходьбі: час, їжа, тренування
Коли батьки запитують, як допомогти своїй дитині, лікар вказує на три фактори, які контролюються дорослими.
Час: терпіння важливіше за тренінги
Дитина сама зможе встати, коли буде готова фізично. Дорослі повинні створити безпечне середовище для малюка, забезпечивши можливості для гри та пересування. Навчання може бути споживчою практикою замість природного розвитку.
Їжа: не слід переїдати «для сили»
Комаровський застерігає від надмірного годування, оскільки зайва вага може створити додаткове навантаження на хребет дитини.
Тренування: гра й активність важливіші за ходунки
Регулярна активність, гімнастика та гра з іграшками можуть стати корисними для розвитку. Водночас медичні пристрої, такі як ходунки, не є корисними для навчання ходьби, оскільки можуть призводити до неправильного розвитку.
Чому не варто використовувати ходунки і стрибунці
Дослідження показали, що використання ходунків може призводити до затримок у розвиткові моторики. Вони не лише не допомагають навчанню ходьби, але й підвищують ризик травм.
Комаровський рекомендує обмежувати використання таких пристроїв та надає перевагу вільному пересуванню малюка, адже саме це забезпечує належний розвиток.
Взуття має бути легким і зручним. Босоніж ходити вдома корисно, а будь-які вправи для стопи мають виконуватись у природних умовах.
Поширені помилки, яких слід уникати
- Примушувати дитину до стояння без готовності. Це може зашкодити фізичному розвитку.
- Порівнювати з однолітками. Кожна дитина розвивається індивідуально.
- Використовувати ходунки для навчання. Вони не є корисними для цього процесу.
Коли до лікаря, а коли варто почекати
Якщо у дитини не спостерігається проблем з міццю та симетрією, відсутність ходіння до 12 місяців не є приводом для паніки. Проте при відсутності розвитку до 18 місяців слід звернутись до лікаря.
Комаровський застерігає батьків не чекати, а діяти, коли виникають червоні прапорці. Часом концпця лікування не потребує спритного графіка, а лише спостережень із боку батьків та рекомендацій педіатра.
Пригадайте, у чому полягає взаємозв’язок між підлогою, нормальним харчуванням та щоденною активністю. Простий план та увага до свого малюка можуть суттєво вплинути на його довгостроковий розвиток.
Кількість переглядів: 11
Новини Херсону
