У Херсоні проєкт будівництва так званих “підземних шкіл”, який анонсували восени 2024 року, призвів до значних фінансових збитків та відкриття кримінальних проваджень. На 1 вересня 2026 року від амбітної ініціативи залишилися лише недобудовані бетонні конструкції.
Слідкуйте за нами:
Telegram
Facebook
Колишній очільник Херсонської МВА Роман Мрочко восени 2024 року, іронізуючи над скептицизмом херсонців, заявляв: «Розпилять гроші. Все вкрадуть. Нічого не побудують, як завжди». Ці слова, на думку журналістів, тепер звучать як самопророцтво. В інших прифронтових областях вже збудовані укриття дозволяють учням повернутися до очного навчання.
Історія з будівництвом “підземних шкіл” у Херсоні набула нових деталей. Навесні 2024 року уряд почав виділяти кошти на укриття в школах прифронтових областей. Управління капітального будівництва Херсонської міськради публікувало на Prozorro закупівлі для вишукувальних робіт.
Влітку 2024 року Роман Мрочко анонсував проєкт “підземних шкіл”, хоча пізніше наголошував, що це спільна ініціатива обласної та міської військових адміністрацій. Для залучення масштабного фінансування, зокрема за рахунок європейської програми Ukraine Facility, Мрочко надав уряду гарантійний лист. Він письмово запевняв, що з 1 вересня 2025 року учні херсонських шкіл навчатимуться офлайн. Через кілька місяців Мрочко презентував ідею ексміністру освіти і науки Оксену Лісовому під час його візиту до Херсона.
«Ось ми закінчимо цей об’єкт за девʼять місяців і одразу наповнимо його дітьми» — Роман Мрочко, тодішній керівник Херсонської МВА, сказав тоді, вказуючи на місце потенційного будівництва на стадіоні між 54-ю та 55-ю школами.
Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді пояснив, що запит надійшов від Херсонської обласної військової адміністрації та місцевої громади. За його словами, міністерство мало відреагувати на цей запит і виділити кошти. Оцінювати доцільність будівництва в міністерстві не планували.
Згодом Роман Мрочко, за допомогою запитів журналістів, оприлюднив низку документів через своє видання. Серед них були листи начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна до Оксена Лісового. У листах Прокудін просив підтримки у фінансуванні будівництва спочатку восьми, а потім семи шкіл. У червні 2024 року Прокудін просив гроші на ремонт укриттів у школах області та будівництво трьох “підземних шкіл” у Херсоні біля шкіл №41, 55 і 56. Кожна з них потребувала 96 мільйонів гривень.
Влітку кошти з Києва надійшли на Херсонщину. Загалом на безпекові об’єкти в освітніх закладах області спрямували близько мільярда гривень, з яких майже 400 мільйонів гривень призначалися для щонайменше чотирьох “підземних шкіл” у Херсоні. Через воєнний стан договори щодо захисних споруд міське управління капітального будівництва укладало напряму, без відкритих торгів. Рішення про таку процедуру приймалися на засіданнях Ради оборони області, куди входять начальники ОВА та МВА, представники прокуратури, поліції.
Коли розпочалися підготовчі роботи, містяни вийшли на протест, оскільки один із будмайданчиків розгорнули поряд із житловими багатоповерхівками. Люди боялися, що скупчення техніки стане мішенню для російських обстрілів. Їхні побоювання підтвердилися 7 жовтня 2024 року, коли авіація РФ скинула КАБи на іншу школу, біля якої також будували сховище. Унаслідок атаки було поранено 20 місцевих мешканців.
На ці події місцева влада відреагувала дивно. Роман Мрочко звинуватив у наведенні авіабомб місцеві Telegram-канали. Колишній директор департаменту зовнішніх комунікацій Денис Путінцев натякав, що мітинги могли бути організовані прихильниками Путіна, нібито через фразу: «Путин придёт, порядок наведёт», почуту в натовпі.
За словами Романа Мрочка, міське управління освіти проводило опитування батьків, які нібито підтримали будівництво укриттів. «Було опитано десять тисяч, з яких сім тисяч погодились на необхідність побудови зараз, де в майбутньому зможуть навчатися наші з вами діти, херсонці», — сказав він в етері радіо X.ON після авіаудару.
Попри суспільне напруження, будівництво не припиняли. Замість чотирьох укриттів вирішили звести два, але зрештою їх стало три: на території школи №41 у Таврійському мікрорайоні, профучилища №2 на Північному та школи №55 на Шуменському. Тоді це рішення виглядало як компроміс між обласною та міською владою.
Начальник ОВА Олександр Прокудін у жовтні 2024 року запевняв: «Я не був проти будівництва укриттів. Я був противником будівництва саме в цей час, коли відбувалася активізація ворога. Просто я проти того, щоб там було накопичення техніки, але за те, аби укриття, ці захисні споруди були, бо вони потрібні».
Підрядники та сумнівні схеми
Управління капітального будівництва під керівництвом Дениса Холодова довірило освоювати бюджетні мільйони компаніям, які не були надійними забудовниками. Однією з таких була ТОВ “Алсвіт Плюс”. Ця столична фірма зі статутним капіталом лише 900 гривень змінила багатьох власників, зокрема громадянина Греції, і була пов’язана з полтавськими депутатами.
Навесні 2024 року фіктивним директором компанії став колишній військовий Олександр Потележко, якого раніше судили за нетверезість на службі. Матеріали цієї справи до суду скеровував тодішній військовий прокурор Луганського гарнізону Роман Мрочко. Пізніше Мрочко запевняв, що не знайомий з Потележком. Як з’ясувало слідство, Потележко був формальним керівником і не мав стосунку до будівельних робіт.
Восени 2024 року “Алсвіт Плюс” отримала підряд на будівництво укриття для школи №55 на Шуменському. За ці роботи компанії мали заплатити понад 95 мільйонів гривень, і вона почала рити котлован ще до офіційного старту.
Ситуація з недобудованими укриттями та кримінальними провадженнями має прямий вплив на тисячі школярів Херсонщини, які досі не можуть повернутися до повноцінного очного навчання.
