Більшість опитаних херсонців продовжують відчувати зв’язок із громадою, незалежно від того, де вони зараз перебувають. Водночас для збереження згуртованості люди називають ключовими безпеку, підтримку, чесну комунікацію та увагу до Херсона.
Фонд громади міста Херсон «Захист» провів онлайн-дослідження, щоб з’ясувати, як жителі визначають свою приналежність до Херсонської громади та що впливає на її згуртованість.
Опитування проводили за допомогою структурованої онлайн-анкети. Посилання на неї надсилали потенційним учасникам із бази дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади.
Хто вважається херсонцем
Результати показали, що більшість учасників досить широко розуміють поняття приналежності до Херсонської громади.
Зокрема, вони не схильні виключати зі спільноти людей, які після початку повномасштабного вторгнення виїхали з міста. Водночас інше ставлення продемонстрували до тих, хто виїхав у Росію або на тимчасово окуповані території.
Відмінності є і між тими, хто нині перебуває у Херсоні, та переселенцями або жителями міста, які перебувають за кордоном під тимчасовим захистом.
Херсонці, які залишаються у місті, частіше дотримуються більш традиційного визначення приналежності до громади. Для них важливішим є поєднання двох умов — людина мала жити в Херсоні до початку повномасштабної війни та продовжувати жити у громаді зараз.
Водночас учасники опитування зійшлися в оцінці переселенців з інших населених пунктів, які нині проживають у Херсоні. Половина опитаних не вважає їх херсонцями.
Для 72% респондентів одним із головних критеріїв приналежності до громади є реєстрація в ній.
При цьому 98% опитаних підтримують роботу центрів допомоги для переселенців із Херсона в інших регіонах України.
Як люди підтримують зв’язок із громадою
Серед практичних способів зберігати зв’язок із Херсонською громадою найчастіше називали підтримку контактів із рідними та друзями — 45%.
Ще 44% респондентів продовжують сплачувати комунальні послуги, а 43% роблять фінансові внески на потреби громади.
Ці показники свідчать, що для багатьох херсонців приналежність до міста залишається не лише емоційною, а й пов’язаною з конкретними діями.
Херсонці говорять про недостатню увагу держави
Більшість учасників дослідження вважає, що центральна влада приділяє недостатньо уваги ситуації в Херсоні.
При цьому оцінки відрізняються залежно від місця перебування респондентів. Серед херсонців, які зараз живуть за межами міста, такої думки дотримуються 16%, тоді як серед тих, хто залишається у Херсоні, — 22%.
Чому люди залишаються у Херсоні
Для значної частини мешканців важливим фактором залишається любов до міста та місцевий патріотизм. Водночас рішення залишатися у Херсоні часто пов’язане з практичними обставинами.
80% опитаних назвали проблемою високу вартість оренди житла в інших регіонах України.
Для 79% важливою причиною є необхідність доглядати за людьми, які не можуть виїхати з Херсона.
Ще 56% зазначили, що залишаються через домашніх тварин.
Таким чином, рішення не виїжджати часто залежить не лише від особистого ставлення до міста, а й від фінансових та сімейних обставин.
Херсонська громада стала більш згуртованою
Порівняно з дослідженням, проведеним у жовтні 2024 року, зросла частка людей, які вважають Херсонську громаду згуртованою.
Два роки тому таку оцінку давали 32% опитаних. Нині цей показник становить 44%.
Головними чинниками, які об’єднують жителів громади, респонденти назвали спільну небезпеку — 70%, спільний досвід життя поблизу лінії фронту — 62%, а також досвід окупації — 62%.
Водночас війна залишається і фактором, який послаблює громаду. На складну безпекову ситуацію як причину такого послаблення вказали 45% учасників.
Ще 27% назвали психологічну втому. Економічні труднощі зазначили 9% опитаних.
Рівень патріотизму серед херсонців зростає
Дослідження також зафіксувало подальше посилення державного та локального патріотизму.
92% опитаних заявили, що пишаються тим, що вони херсонці. Ще 85% пишаються своїм громадянством України.
Зміни відбуваються не лише за рахунок загального зростання позитивних відповідей. Збільшилася частка тих, хто відповідає більш категорично — «дуже пишаюся», а не «радше пишаюся».
Схожу динаміку дослідники зафіксували у відповідях щодо особистої причетності до майбутнього Херсона та України.
Що потрібно громаді для збереження єдності
Результати дослідження показують, що для херсонців згуртованість не зводиться до проведення спільних заходів.
Передусім люди говорять про необхідність зберегти саму громаду в умовах постійної небезпеки, вимушеного виїзду частини населення та психологічного виснаження.
Безпека залишається базовою умовою існування громади. Підтримка та справедливість формують довіру, а комунікація і взаємодопомога допомагають зберігати зв’язки між людьми.
Окреме значення має спільне бачення майбутнього Херсона та його відновлення.
У відкритих відповідях на запитання про те, що потрібно зробити для посилення згуртованості громади, повторювалася одна основна думка: люди не хочуть, щоб про Херсон та його жителів забули.
Це стосується безпеки, матеріальної допомоги, уваги центральної влади, відкритої комунікації, присутності Херсона в інформаційному просторі та підтримки тих, хто був змушений виїхати.
Таким чином, одним із головних результатів дослідження стало розуміння згуртованості як відчуття належності до спільноти. Для херсонців важливо залишатися її повноправними членами незалежно від того, чи перебувають вони зараз у місті, чи живуть за його межами.
Дослідження проведено Фондом громади міста Херсон «Захист» в межах проєкту «Мережева громада: посилення згуртованості та стійкості херсонців», за підтримки проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фондом Східна Європа коштом Європейського Союзу.
