У Херсоні постало питання, як оплачувати роботу ліфтів у багатоповерхівках. «Херсонська ліфтова компанія», яка обслуговує понад 800 ліфтів у місті, пропонує поступово відмовлятися від існуючої понад 20 років карткової системи, за якою мешканці платять за кожну поїздку, і переходити на фіксовану щомісячну оплату – 1013 гривень з під’їзду.
Для ліфтовиків це – стабільне фінансування. Для частини ОСББ і мешканців – проблема. Адже у багатьох херсонських багатоповерхівках через війну залишилася невелика кількість людей, і якщо розподілити всю суму тільки між фактичними користувачами ліфта, він стане дорогим задоволенням.
Водночас власники квартир, які виїхали з Херсона або живуть на нижніх поверхах і ліфтом майже не користуються, не завжди готові платити за нього фіксовану суму.
Звідки взялися 1013 гривень
На початку вересня у будинкових чатах Херсона почали поширювати повідомлення про можливу зміну системи оплати. У них йшлося про те, що з 1 жовтня картки та брелоки нібито перестануть діяти, а кожен під’їзд повинен буде щомісяця сплачувати 1013 гривень за обслуговування ліфта. Якщо мешканці не погодяться, ліфт начебто можуть зупинити.
Втім, директор ТОВ «Херсонська ліфтова компанія» Сергій Сердюк у розмові з МОСТом заперечив, що рішення про обов’язкове припинення карткової системи вже ухвалене.
За його словами, фіксована оплата – не нововведення: компанія пропонує таку модель ще з вересня 2023 року. Спочатку ліфтовики хотіли працювати саме за щомісячними нарахуваннями, але на прохання ОСББ погодилися залишити картки. Тепер компанія знову пропонує повернутися до гарантованого щомісячного платежу через нестачу коштів на обслуговування.
Ще у грудні 2025 року МОСТ писав про ситуацію з херсонськими ліфтами. Тоді Сердюк пояснював, що розрахункова вартість місячного технічного обслуговування типового ліфта становить 2026 гривень, але на час воєнного стану компанія надає 50-відсоткову знижку. Звідси – 1013 гривень. Для окремих ліфтів сума може відрізнятися залежно від їхніх характеристик.
Станом на листопад 2025 року близько 80% ліфтів у Херсоні працювали за картковою системою і лише 20% – за абонентською платою.
Ліфтовики: платити мають усі мешканці
Головний аргумент ліфтової компанії полягає в тому, що 1013 гривень – плата, яка в умовах Херсона зробить можливим належне утримання обладнання.
«Навіть якщо ліфтом користуються нечасто, його необхідно оглядати, ремонтувати, забезпечувати роботу аварійних бригад, купувати матеріали та платити зарплату працівникам», – каже Сергій Сердюк.
Він визнає, що у Херсоні є під’їзди, де фактично залишилися мешканці лише двох-трьох квартир, і зібрати з них 1013 гривень щомісяця практично нереально.
«Перекладати всю суму саме на цих людей неправильно. Ліфт є частиною будинку, тому витрати на його утримання мають нести співвласники, зокрема й ті власники квартир, які зараз перебувають за межами Херсона. Українське законодавство відносить до спільного майна багатоквартирного будинку механічне та електричне обладнання, яке обслуговує більше одного приміщення. До послуги з управління багатоквартирним будинком прямо входить і утримання ліфтів», – каже директор ТОВ «Херсонська ліфтова компанія».
Хто платитиме?
Позиція частини керівників ОСББ інша: логічніше, щоб витрати на ліфт несли передусім ті мешканці, які ним фактично користуються.
Для Херсона це принципове питання. Бо у деяких під’їздах багатоповерхівок мешканці лишилися у двох-трьох квартирах, і це переважно пенсіонери. Якщо саме на них покласти весь місячний платіж за користування ліфтом, сума буде непосильною.
Проте змусити платити людей, які давно виїхали з міста, теж непросто.
«У нашому будинку, – розповідає мешканець Херсона Олег, – ОСББ нещодавно відмовилося від карток, перейшло на запропоновану ліфтовиками фіксовану оплату за ліфт, і люди незадоволені, я – у тому числі, бо живу не настільки високо, щоб користуватися ліфтом щодня. Користуюся раз-два на тиждень, і карткова система мене влаштовувала».
Платити постійний щомісячний внесок за послугу, якою користується нечасто, херсонець не хоче. Такі ж питання неминуче виникають у мешканців першого та нижніх поверхів, а також у тих власників квартир, які виїхали з Херсона.
Для мешканців верхніх поверхів ситуація протилежна: необмежене користування ліфтом за відносно невеликого внеску може виявитися навіть вигіднішим за оплату кожної поїздки.
Картки стають проблемою
За словами Сергія Сердюка, карткова система, яка свого часу дозволила мешканцям платити лише за фактичні поїздки, технічно застаріла.
«Частина картоприймачів встановлювалася ще наприкінці 1990-х років. Обладнання належить самим ОСББ, а його програмне забезпечення та комплектуючі поступово стають недоступними. Більше того, підприємство, яке виробляло потрібні для цих систем чип-картки, зруйноване внаслідок російських обстрілів. Тобто, нові мешканці або люди, які втратили картку, мають проблеми: придбати нову картку неможливо», – каже він.
Є й інша незручність. Картки зараз можна поповнювати лише в одному пункті обслуговування, розташованому у Таврійському мікрорайоні міста. Для людей з інших районів це означає необхідність їхати містом під обстрілами та загрозою атак російських дронів лише для того, щоб оплатити користування ліфтом.
Ліфти поки не вимикатимуть
Після того як інформація про нібито обов’язковий перехід на нову систему викликала занепокоєння мешканців, питання обговорювали за участі міської військової адміністрації.
За словами Сергія Сердюка, після наради під головуванням начальника Херсонської МВА Ярослава Шанька домовилися не робити різких змін. Карткова система продовжує діяти, ліфти через відмову від фіксованої оплати зараз вимикати не збираються.
«Ніхто нічого не вимикає», – наголошує директор компанії.
При цьому конкретного терміну, до якого сторони повинні виробити нову модель, немає. Компанія продовжує пропонувати ОСББ добровільно переходити на щомісячне нарахування, паралельно обговорюючи можливі варіанти з керівниками будинків і міською владою.
«Згідно із законодавством, – каже Сергій Сердюк, – датувати ліфтове господарство з міського бюджету не можна, бо ліфти не перебувають на балансі міста. Наше підприємство теж не може отримувати бюджетні дотації, бо воно – приватне».
За даними Сердюка, зараз ТОВ «Херсонська ліфтова компанія» обслуговує понад 860 ліфтів, близько 160 із них перебувають у простої через проблеми з електропостачанням у деяких будинках. Скорочувати штат до рівня, який відповідає нинішній кількості фактичних пасажирів, підприємство не може: ліфт залишається об’єктом підвищеної небезпеки та потребує кваліфікованого технічного обслуговування.
Працівники аварійних бригад змушені виїжджати на виклики під загрозою дронових атак та обстрілів. За словами Сердюка, під час одного з недавніх відключень електроенергії працівникам компанії довелося визволяти людей більш ніж із 20 ліфтів.
Голова ОСББ: «У нинішніх умовах карткова система – нормальний варіант»
Голова херсонського ОСББ «Віта» Лариса Оленковська дивиться на проблему інакше. У цьому ОСББ продовжує діяти карткова система.
«У багатьох херсонських будинках зараз залишилося мало людей, а тому суттєво зменшилася й кількість поїздок у ліфтах. Карткова система дозволяє мешканцям самостійно керувати витратами: наприклад, іноді ходити сходами», – каже голова ОСББ.
Для самого ОСББ це також важливо, адже менше поїздок ліфтом – це менші витрати на електроенергію. До того ж, за словами Оленковської, платіжна дисципліна мешканців зараз і без того залишається проблемою.
«Я вважаю, що поки що в тих умовах, які є, це нормально. Нас усе влаштовує», – каже вона.
Не погоджується голова ОСББ і з тим, що відмова від карткової системи неминуча через проблеми з виготовленням самих карток. За її словами, способи доступу до ліфта можуть бути різними – це не обов’язково пластикова картка, а, наприклад, брелок.
Пояснення про зруйноване підприємство-виробника карток Оленковська вважає не головною причиною проблеми. На її думку, справжня причина переходу до фіксованої оплати може бути економічною: через відтік населення різко скоротилася кількість поїздок і, відповідно, доходи ліфтових компаній.
Голова ОСББ наголошує: вона не може просто одноосібно змінити структуру внесків співвласників або почати перераховувати ліфтовій компанії додаткові кошти. Таке рішення мають ухвалити співвласники. В іншому разі, каже вона, люди можуть оскаржити рішення в суді, і, скоріше за все, рішення буде на їх користь.
«У теперішній ситуації дуже складно пояснити нововведення людям незалежно від того, в Херсоні вони живуть чи виїхали», – зазначає Лариса Оленковська.
Вона каже, що розуміє позицію ліфтовиків: підприємствам потрібно зберігати кваліфікованих працівників, купувати матеріали та мати кошти для обслуговування обладнання. Але перекласти вирішення цієї проблеми лише на ОСББ, на її думку, невірно.
«Я їх, їхні проблеми прекрасно розумію як людина і як керівник. Але з іншого боку ми маємо також розуміти, що є речі, які ми просто не можемо змінити», – говорить вона.
Тому, на переконання Оленковської, потрібне інше рішення, яке одночасно дозволить ліфтовим компаніям утримувати обладнання і не змусить керівників ОСББ ухвалювати рішення про додаткові платежі.
Рішення, яке влаштує всіх, поки немає
У суперечці навколо херсонських ліфтів кожна зі сторін має свої аргументи.
Ліфтовій компанії потрібне прогнозоване фінансування, без якого неможливо утримувати аварійні бригади та обслуговувати обладнання.
Мешканці, які реально користуються ліфтами, зацікавлені, щоб ті продовжували працювати, але не готові платити за це більше, ніж платять зараз.
Люди, які або виїхали з Херсона або майже не користуються ліфтом, навряд чи погодяться на фіксований платіж.
А керівники ОСББ опиняються між необхідністю зберегти ліфт у робочому стані та небажанням збільшувати внески на утримання будинку.
Тому поки що немає відповіді на питання про те, як зробити так, щоб ліфти могли працювати без додаткових витрат для мешканців.
