Воєнний стан не є виправданням для обмеження прав. Працівники повинні знати свої права, щоб захистити себе та уникнути можливих порушень з боку роботодавців. Про це детально говорить юрист ГО «Місто Сили» Анна Волкова.
Записи про припинення трудового договору, закладені в Кодексі законів про працю України, залишаються актуальними навіть в умовах воєнного стану:
- угода між сторонами;
- закінчення терміну дії трудового договору;
- призив працівника або роботодавця на військову службу чи направлення на альтернативну службу, за винятком випадків, коли за працівником зберігається робоче місце;
- розірвання трудового договору з ініціативи працівника або роботодавця;
- переведення працівника за його згодою на іншу посаду або підприємство;
- відмова працівника від переведення чи зміни умов роботи;
- визнання працівника винним у скоєнні злочину, що виключає можливість виконання обов’язків;
- укладення трудового договору з особами, які звільнилися або завершили діяльність, пов’язану з функціями держави, протягом року;
- інші підстави, згадані в чинному законодавстві;
- смерть роботодавця або працівника;
- тривала відсутність працівника на роботі без поважних причин.
Особливості звільнення з ініціативи роботодавця в умовах воєнного стану регулюються статтею 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136-IX).
Ключові моменти щодо звільнення в умовах воєнного стану:
- Звільнення працівників можливе навіть під час їхньої тимчасової непрацездатності чи відпустки, за винятком деяких категорій відпусток.
- У період дії воєнного стану не діють вимоги про попередню згоду профспілки при звільненні.
- Працівники, що перебувають на територіях з активними бойовими діями, не можуть бути звільнені за відсутності на роботі, хоча цей час не підлягає оплаті.
- Військовозобов’язані працівники можуть бути звільнені лише у визначених законодавством випадках.
Працівники мають право самостійно припинити трудові відносини, якщо їм загрожує небезпека через бойові дії.
Важливі аспекти процедури звільнення:
- Роботодавець мусить дотримуватися встановлених законодавством процедур при звільненні, зокрема повідомлення про скорочення.
- При звільненні працівнику виплачуються всі належні компенсації, включаючи заробітну плату за фактично відпрацьований час.
- Закон встановлює обмеження на звільнення деяких категорій працівників, таких як жінки з дітьми тощо.
- Працівники повинні виконувати свої трудові обов’язки, повідомляючи роботодавця про можливі проблеми у виконанні роботи.
Основним юридичним обґрунтуванням для звільнення через скорочення є стаття 40 КЗпП, що передбачає розірвання трудового договору в разі змін в організації виробництва.
Зміни під час воєнного стану:
- Працівники можуть бути попереджені про зміни істотних умов праці без дотримання двомісячного терміну.
- Процедура скорочення вимагає окремого оформлення та дотримання гарантій працівників.
Практичні рекомендації: Воєнний стан змінив деякі процедури, проте права працівників залишаються захищеними. Важливо дотримуватись основних принципів законодавства при скороченні.
Щоб скорочення було правомірним, роботодавці мають дотримуватись:
- правила надання альтернативних вакансій;
- чіткої документальної процедури при звільненні.
Увага! Якщо виникають питання щодо правових аспектів, працівники можуть звернутися за безкоштовною консультацією до юристів ГО «Місто Сили». Проєкт реалізується в рамках ініціатив, що підтримуються міжнародними організаціями і фінансуються федеративними структурами.
