На території Херсонщини у СТОВ «Перше травня» провели дослідження щодо внесення добрив на посівах ріпаку. Результати показали, що після року використання пара культура може бути висіяна без стартових добрив.
Причини відсутності необхідності в стартовому живленні на парах
У експериментах аналізували різні варіації азоту, сірки та фосфору, а також їх співвідношення. Протягом року пара в ґрунті накопичується органічна речовина, що розкладається, яка мінералізується і забезпечує рослину початковими живильними елементами. У таких умовах ріпак може розвиватися без внесення добрив і успішно долати зимові морози.
Директор підприємства Сергій Косюк наголосив на тому, що стартове живлення може призводити до занадто активного початку росту культур, що, в свою чергу, вимагатиме регулярного коригування їх росту, що веде до додаткових витрат.
«Додавання стартових добрив для ріпаку може спровокувати надто різкий початок росту, що потребує гальмування в один, два або навіть три етапи. Чому ж витрачатися на добрива, а згодом на їх коригування? Для нормального розвитку восени добриво фактично не потрібно, і рослина цілком нормально зростає без нього — достатньо лише одного коригуючого заходу, щоб забезпечити належне формування рослин перед зимою»
— зазначив Сергій Косюк.
Які фактори слід врахувати в кожному полі?
Посів ріпаку без стартових добрив має свої агрономічні та економічні переваги, однак потребує індивідуального підходу. Слід оцінити стан ґрунту, запаси живильних речовин та особливості сівозміни. Комплексна оцінка парового поля має враховувати економію на добривах і витратах, а також ризики, пов’язані з врожайністю.
У підприємстві рекомендують уважно слідкувати за вегетацією ріпаку восени та, за необхідності, проводити одне коригувальне гальмування росту для формування міцних рослин перед зимівлею.
Кількість посилань: 0
