Незважаючи на свою культурну освіту, мене обурюють неправдиві висловлювання про Олешки та їх мешканців, які переживають геноцид, злочини проти людяності та гуманітарну катастрофу. Я не можу залишатися байдужою до таких нападів. Є слова, які сприймаються лише в царині грубості, і на мою думку, агресивне ставлення до людей недопустиме.
***
Сьогодні зустріла земляка. Ми обговорювали наше рідне місто та втрату домівки, а також жагу повернутися назад. Незважаючи на те, що Олешки знищені, в душі у нас залишилася рідна земля, спогади та коріння, яке об’єднує нас. Номер мого автомобіля «ОЛЕШКИ» завжди привертає увагу. Люди зупиняються, підходять, і це знову нагадує нам про зв’язок із рідним містом. «Олешки» вже давно стали не просто номером, а символом спільної приналежності.
***
Після евакуації з окупації я звернулася до колишнього мера, тепер голови військової адміністрації, і розповіла про свою важку ситуацію. На що отримала лише співчуття, без жодних практичних порад або допомоги. Не було ні житла, ні компенсацій, лише порожні слова.
***
Потреба внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій полягає в компенсаціях за втрачене житло. Також важливо, щоб для постраждалих з неокупованих територій, котрі отримують сертифікати, було запроваджено такі ж умови для забезпечення новим житлом.
***
Нещодавно натрапила на новий приклад російської пропаганди. Блогерка Марія Чадіна стверджує, що в пологових будинках Львова жінкам видають брошури, які вказують, що кричати під час пологів потрібно лише українською мовою. Цей фальшивий контент, згенерований штучним інтелектом, легко спростувати за допомогою доступних онлайн-засобів. Власниця блогу явно не зрозуміла, що її вигадки створені для сприйняття аудиторією, яка не намагається розібратися в реальності. Пропаганда, вигадуючи подібні наративи, прагне представити їх як аргумент на користь агресії проти України.
Новини півдня України, Херсон, Миколаїв, Одеса, Мелітополь