20 територіальних громад Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які перебувають під тимчасовою окупацією, продовжують виконувати окремі управлінські функції та розпоряджатися бюджетними коштами. Водночас тривала окупація суттєво змінила їхню фінансову модель, мережу установ і спосіб роботи з жителями.
Це показало дослідження “Бюджети в екзилі 3.0”, під час якого експерти проаналізували бюджетні та управлінські процеси у 20 громадах за 2025 рік та порівняли їх із показниками 2021–2024 років.
Після окупації громади не припинили існування: вони зберегли частину установ і програм, бюджетний процес, реєстри та комунікацію з жителями. Водночас кошти дедалі частіше спрямовують на підтримку роботи органів влади, дистанційні послуги, допомогу жителям і ВПО та підготовку до відновлення.
Фінансова ситуація змінилася кардинально. У 2021 році податкові надходження були основним джерелом доходів у 16 із 20 громад. У 2025 році таких громад не залишилося, а сукупні податкові надходження скоротилися на 91,6% порівняно з 2021 роком. Водночас офіційні трансферти становили 85,5% суми податкових надходжень і трансфертів.
Прозорість бюджетів також залишається проблемою. За п’ять бюджетних років на сайтах громад знайшли 68 зі 100 можливих рішень про затвердження бюджетів та 59 зі 100 річних звітів про їх виконання. Публічне обговорення бюджету на 2026 рік зафіксували лише в одній громаді. Водночас на 59 із 60 інформаційних запитів громади відповіли вчасно.
Кількість установ та працівників у досліджених сферах скоротилася на 44–77% порівняно з початком 2022 року. Експерти зазначають, що саме скорочення не свідчить автоматично про втрату спроможності, адже спершу необхідно визначити функції громади та послуги, які вона має забезпечувати.
