Зображення: Вгору
Дар’я, студентка Херсонського державного аграрно-економічного університету, продовжує навчання в магістратурі навіть в умовах війни та окупації, повідомляють журналісти «Вгору».
Слідкуйте за нами:
У 2021 році Дар’я вступила на факультет «Менеджмент». Останній іспит другої сесії вона склала під час окупації в Херсоні, і незабаром після цього український мобільний зв’язок перестав працювати. Хоча в той час вона розглядала можливість відмовитися від навчання, у вересні 2022 року Дар’я виїхала на територію, що контролюється Україною, і поновила навчання в дистанційному форматі.
Навесні 2026 року студентка провела чотири місяці в Латвії, беручи участь у програмі Erasmus+. Цей досвід дозволив їй знову навчатися в аудиторіях і спілкуватися з побратимами по навчанню, що стало першим після початку повномасштабного вторгнення. Дар’я згадує, що в рідному Херсоні під час її вступу університет працював у звичному режимі, а на посвяту зібралися близько 700 випускників. «Ми провели святкову частину. Захід був дуже добре організований, а після відбулася дискотека», розповідає вона. Однак через пандемію COVID-19 частина занять вже тоді проходила онлайн, а з початком війни навчання повністю перейшло в дистанційний формат.
Протягом понад сім місяців Дар’я жила в окупації, продовжуючи своє дистанційне навчання. Вона зазначила, що умови були досить складними через регулярні відключення електрики і ненадійний інтернет. Навчання в умовах окупації також не було безпечно. Коли Дар’я розглядала можливість відрахування, викладачі підтримали її та спонукали продовжити навчання. Сьогодні дівчина живе на заході України, навчається онлайн та працює.
Херсонський державний аграрно-економічний університет був релокований до Кропивницького, де студенти мають можливість навчатися як дистанційно, так і очно. Дар’я зазначає, що основним недоліком онлайн-навчання є брак повноцінного студентського життя та живого спілкування з одногрупниками і викладачами. «Я вступала до університету до початку війни. Я знала своїх одногрупників особисто, ми відвідували заняття. Перша сесія проходила в стінах рідного університету. Це було чудово, і словами не передати, як це було важливо», – ділиться вона. Спілкування в групі, де Дар’я є старостою, переважно відбувається у чатах.
Участь у програмі Erasmus+ дала Дар’ї змогу навчатися в Латвійському університеті біонаук і технологій. Курси викладалися англійською мовою, що суттєво покращило її мовні навички. Програма також передбачала стипендію, яка покривала витрати на проживання. «В гуртожитку за чотири місяці я зрозуміла, що таке студентське життя, яке у мене не було. Ми відвідували заняття, брали участь у різних заходах», – розповідає студентка. Вона завела знайомства зі студентами з США, Індії та Узбекистану.
Дар’я відчуває значну підтримку від викладачів своєї кафедри та адміністрації університету. Цього літа вона волонтерила в консультаційному центрі приймальної комісії, закликаючи вступників не боятися продовжувати навчання, незважаючи на труднощі. У майбутньому Дар’я має на меті відкрити власну справу у сфері підприємництва. «Сподіваюся, що війна скоро закінчиться, і буде необхідність у відбудові України. Думаю, моя професія стане в нагоді в цьому процесі, це стратегічне управління, менеджмент та організація всіх комунікацій і логістики», – резюмує студентка.
Досвід Дар’ї з Херсонщини підкреслює важливість продовження освіти, незважаючи на виклики війни, адже це відкриває нові можливості для молоді регіону.
За матеріалами: Вгору
Херсон Онлайн — суспільно-політичне інтернет-видання
