Фото: Суспільне Херсон
Мешканці Херсона, які залишали свої будинки протягом майже двох років, отримали можливість відвідати свої знищені домівки в «червоних зонах» передмістя під час режиму тиші. Вони виявили обгорілі стіни, кімнати, наповнені сміттям, та виламані двері, які залишили мародери.
Слідкуйте за нами:
Дім Сергія Мовчана, у якому він прожив 50 років, наразі покритий кіптявою, втрачено все, окрім стін. Будівля, зведена його батьком у 1969-70 роках, двічі зазнала обстрілів. У серпні 2026 року по ньому вразив дрон з запалювальними боєприпасами.
Сергій Мовчан розповів про методичні дії окупантів: «Вони цілеспрямовано випалили чотири будинки на нашій вулиці, використовуючи дрони для скидання особливих запалювальних боєприпасів. Це завдало великого болю мені та моєму батькові».
Виїжджаючи з батьком, Сергій забрав лише те, що вмістилося в автомобілі, не підозрюючи, що його лишиться на роки. Вони згадують, як їхня колись широкою вулиця тепер перетворилася на «звивисту стежку», зарослу травою. Цінні сімейні речі не вдалося врятувати.
Наталя Шальнова разом із чоловіком відвідала свою квартиру та зняла на відео кімнату свого сина, яка колись була їй рідною. Після обстрілу в серпні 2024 року будинок залишився без газу та електрики, і родина виїхала у вересні. Під час наступних місяців Наталя намагалася доставити їжу тим, хто лишився. У травні 2026 року снаряд потрапив у під’їзд її будинку. Її вразило не лише руйнування, а й поведінка мародерів.
Жінка зазначила, що в деяких квартирах ломали двері, а в інших, де цього зробити не змогли, винесли коробки з речами: «В кожній квартирі, куди зайдеш, все перевернуто. Склалося враження, що люди шукали скарби».
Водночас Наталя змогла знайти кілька важливих речей: посуд, подарований на ювілей, сімейні фотографії, книги з краєзнавства, крижму сина та рушник, вишитий свекрухою. Вона підкреслила, що рушник, що 7 листопада відзначатиме 60 років, є унікальним витвором і має «місце в музеї».
Родина не планує повертатися до цієї квартири. Наталя Шальнова зазначає: «Якщо ми й повернемося туди, то можливо, ще щось заберемо. Можливо, буде проведено комісію, але це все буде після перемир’я. Стан житла настільки критичний, що відновити його просто неможливо».
Ці розповіді яскраво демонструють трагедію багатьох мешканців Херсонщини, чиї домівки були знищені, а життєві долі перевернуті війною та окупацією.
За матеріалами: Суспільне Херсон
Херсон Онлайн — суспільно-політичне інтернет-видання
