Як можуть жителі Херсона, розділені війною між різними містами та країнами, зберігати зв’язок зі своєю громадою та впливати на її розвиток? Як об’єднати досвід тих, хто залишився в місті, з думками тих, хто був змушений виїхати?
Відповіді на ці питання стали основою проєкту «Херсон: спільний голос для відновлення», реалізованого громадською організацією «Громадський центр «Нова генерація» у співпраці з Херсонською міською військовою адміністрацією. Підсумком проєкту стали 14 концепцій для подальшої роботи та нові зв’язки між людьми, які прагнуть взяти участь у відновленні Херсонської громади, незалежно від місця проживання.
Протягом проєкту херсонці зустрічалися у містах, таких як Херсон, Львів, Київ, Івано-Франківськ, Вінниця та Одеса. Вони обговорювали потреби громади, ділилися власним досвідом, спілкувалися з представниками влади і шукали ефективні рішення для відновлення.
Ключовим аспектом було не лише зібрати пропозиції, але й створити простір, де різний досвід жителів міг стати спільним ресурсом для майбутніх змін. Адже відновлення громади не обмежується лише інфраструктурою та послугами. Це також про людей, їхню участь, підтримку один одного, культурну пам’ять та можливість залишатися частиною рідного міста, навіть на відстані.
Різні міста, спільний Херсон
Війна суттєво змінила географію Херсонської громади. Частина мешканців залишилася в місті, продовжуючи його підтримувати в екстремальних умовах, в той час як інші вимушені були виїхати до різних куточків України або за кордон. Хтось уже повернувся, а дехто продовжує допомагати Херсону з відстані.
За цими різними обставинами приховується спільний зв’язок з домом. Для його збереження людям потрібні можливості зустрічатися, слухати один одного та брати участь у прийнятті рішень, що стосуються їхньої громади.
Для учасників проєкту зустрічі стали можливістю зустріти знайомих, познайомитися з новими людьми та обговорити майбутнє міста, відчути, що вони все ще є частиною спільноти.
«Для нас було важливо згуртувати різний досвід херсонців та створити безпечний простір для обговорення майбутнього відновлення. Люди, які живуть в інших містах, отримують новий досвід, бачать нові рішення. Ті, хто залишився в Херсоні, мають унікальний досвід щоденного життя в умовах війни. Важно, аби ці знання взаємодіяли в контексті відновлення», — зазначила виконавча директорка ГО «Громадський центр «Нова генерація» Оксана Глєбушкіна.
Від потреб громади до проєктних рішень
Однією з задач проєкту стало поєднання бачення місцевих жителів з напрямами розвитку громади. Представники Херсонської міської військової адміністрації, зокрема заступник голови Віталій Бєлобров, активно долучалися до зустрічей, презентуючи Стратегію розвитку громади, відповідаючи на запитання та обговорюючи можливі рішення.
Таким чином, стратегія стала не лише документом, але й основою для діалогу про те, яким херсонці хочуть бачити своє місто в майбутньому.
Обговорення включали питання безпеки, інфраструктури, економічного розвитку, соціальних аспектів, збереження культурної пам’яті та місцевої ідентичності. Серед запропонованих ідей — автономні енергетичні рішення, безбар’єрні маршрути, простори для реабілітації, громадські зони, соціальні майстерні для різних груп населення та цифрові архіви пам’яті про досвід війни.
Для подальшого розвитку цих ідей їх слід структурувати та оформити в проєктні концепції.
«Під час онлайн-консультацій з херсонцями та експертами ми допомагали формувати ідеї у проєктні концепції. Коли кілька учасників висловлювали схоже бачення, ми об’єднували ці напрацювання у комплексні проєкти, які враховують різний досвід і погляди громадян», — пояснила експертка проєкту Ольга Жукова.
В результаті було створено 14 проєктних концепцій, які можуть слугувати основою для подальшої розробки ідей, пошуку партнерів, ресурсів і фінансування.
Серед них — рішення, що виходять з реального життя в Херсоні. Наприклад, концепція «Міських городів» має на меті забезпечити продовольчу безпеку родин через використання прибудинкових ділянок. Інша пропозиція стосується створення банно-пральних комплексів, необхідних у повсякденному житті міста в умовах війни.
Ці ідеї, різні за змістом та масштабом, об’єднує прагнення задовольнити справжні потреби людей та шукати шлях до змін навіть за складних умов.
Від концепцій до розмови про майбутнє громади
26 вересня в Івано-Франківську відбулася підсумкова встреча проєкту, що пройшла в рамках фестивалю культури Херсонщини «Вітер нині південний» на локації «Люди Степу і Волі», організованій «Новою генерацією».
Учасники ознайомилися з напрацьованими проєктними концепціями та визначали ті, що вважають важливими для наступних кроків.
Продовженням цієї дискусії став Public Talk «Які проєкти пропонують і створюють херсонці?», модераторами якого стали Ірина Стасюк, керівниця ГО «Відкритий код».
Обговорення зосередилося не лише на самих ідеях, але й на участі: як жителі можуть впливати на процес відновлення, як має виглядати співпраця між громадянами та владою, а також яку роль у майбутньому Херсона відіграють молодь, культура, історія та пам’ять.
Директор Департаменту економіки та інвестицій Херсонської міської ради Денис Погребний також зупинився на питанні важливості залучення думок громади у формуванні Стратегії розвитку:
«Коли ми беремо участь у таких заходах, ми маємо можливість почути людей, почерпнути ідеї та розглянути, як їх реалізувати».
У Херсоні, де багато щоденних рішень пов’язані з безпекою, водозабезпеченням, електрикою, комунальними послугами та життєзабезпеченням, вагомим є також і бачення майбутнього, яке потребує обговорення вже зараз, щоб підготувати громаду до відновлення.
Про значимість людських зв’язків зауважив Євгеній Шатілов, керівник відділу регіонального розвитку ГО «Будуємо Україну разом» та співзасновник молодіжного простору «МолоДіжка» у Херсоні:
«Відчуття спільноти тримає людей. Для Херсона це особливо актуально. Відновлення — це не лише повернення будівель, а й відновлення зв’язків, створення можливостей для молоді та просторів для зустрічей, де люди можуть взаємодіяти та брати відповідальність за своє оточення. Але для цього потрібно надати молоді реальні інструменти для участі та впливу».
Цей погляд наголошує, що відновлення — це не лише матеріальні об’єкти, а й можливості для молоді, взаємодія та активна участь населення у житті громади.
Культурна спадщина — частина відновлення
Особлива увага під час підсумкової зустрічі була приділена культурі та історії Херсонщини — спадщині, яка допомагає зберігати зв’язок з рідним краєм і формувати погляди на майбутнє.
Олена Афанасьєва, голова ГО «Центр культурного розвитку «Тотем», представила мальопис «Стіни», присвячений історії та культурній спадщині регіону. Серед тем розглядались «кам’яні вишиванки» Григорія Довженка в Новій Каховці, будинок художниці Поліни Райко в Олешках і фортеця Тягинь.
Ці історії відкривають можливості говорити про місця, які сьогодні недоступні, але залишаються важливою частиною культурної пам’яті українського Півдня.
Наталія Бімбірайте, представниця Херсонської міської громадської організації «Культурний центр Україна-Литва», підкреслила важливість повернення істинної історії Півдню, виступаючи проти спотворених імперських і радянських наративів:
«Це не лише про минуле. Це повернення Півдню його багатошарової європейської історії, протистояння імперським і радянським наративам».
Дискусії також включали демонстрацію репліки булави, знайденої у археологічній зоні Тягинь.
Такі предмети, історії і культурні проєкти допомагають сприймати Південь не лише через призму війни й руйнувань, а й через багатий культурний спадок.
Відчути спадщину власноруч
Тематику культурної пам’яті продовжили на воркшопі «Створення кам’яних вишиванок: техніка різьблення по сирому тиньку», яку проводили архітекторки Тетяна Євсєєва та Ліза Євсєєва.
Учасники дізналися більше про спадщину Нової Каховки та творчість Григорія Довженка, а також отримали можливість спробувати техніку різьблення, обговорюючи орнаменти, архітектуру та історію українського Півдня.
Досвід такого залучення робить культурну спадщину більш близькою та особистою, адже вона побачена не лише на фото, а й через власні дії.
Це особливо актуально для Херсонщини, де частина культурних пам’яток перебуває на окупованих територіях. Зберігати зв’язок з цією спадщиною можливо через заходи, мистецтво, майстерні та особисті історії.
Таким чином, український Південь продовжує говорити про себе через культуру, пам’ять та традиції.
Спільнота, яку можна відчути
Поряд з обговореннями та культурними активностями на локації «Люди Степу і Волі» був простір для неформальних зустрічей. Фотозона стала місцем, де херсонці фотографувалися, обмінювалися обіймами, зустрічали знайомих і заводили нові знайомства.
На виставці фотографій херсонських краєвидів відвідувачі згадували знайомі місця, ділилися спогадами: «А тут ми колись…».
У такі моменти світлини стають більше, ніж зображеннями. Вони допомагають передати пам’ять про рідний край від покоління до покоління, поєднуючи особисті історії з досвідом громади.
Це також важлива частина відновлення: підтримувати людські зв’язки, відчуття приналежності та надавати можливості для зустрічей, навіть якщо люди живуть далеко одне від одного.
Таким чином, спільнота продовжує формувати своє майбутнє через культуру, пам’ять, архітектуру, традиції та зв’язки між людьми, які дбають про свою історію.
14 концепцій — основа для наступних кроків
Результати спільних зусиль не залишилися лише у межах заходів. Напрацьовані проєктні концепції громадська організація «Громадський центр «Нова генерація» передала Херсонській міській військовій адміністрації в рамках роботи над Стратегією розвитку громади.
Ці концепції також можуть стати основою для подальшої роботи активістів, громадських організацій, ініціативних груп і потенційних партнерів.
«Ми прагнемо, щоб ці ідеї залишилися живими. Концепції можуть слугувати фундаментом для розробки власних проєктів, деталізації, адаптації та пошуку партнерів і ресурсів. Деякі завдання можуть стати окремими малими проєктами. Ми будемо раді, якщо ці напрацювання стануть основою нових ідей, проектів та рішень для Херсона», — уточнила Оксана Глєбушкіна.
Чотирнадцять концепцій — це не кінець роботи, а можливість рухатися вперед: уточнювати ідеї, збирати однодумців, шукати ресурси та втілювати пропозиції в життя.
Кожна з них має на увазі людей, їхній досвід, потреби та бажання залишитися частиною Херсонської громади. Отже, важливо, щоб голоси херсонців, незважаючи на їхнє місцезнаходження, були й надалі почуті.
Проєкт «Херсон: спільний голос для відновлення» показав, що навіть на відстані можна підтримувати зв’язок зі спільнотою, спільно формувати бачення майбутнього та створювати основи для наступних рішень. Відновлення починається не лише з планів і ресурсів, а з людей, готових діяти разом.
Анна Кучерак-Зоря
Фото: Костянтин Ботигін
Цей матеріал підготовлений ГО «Громадський центр «Нова генерація» в рамках Проєкту «Імпульс», що реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Orad) та Швеції (Sida). Думки, висловлені в матеріалі, не обов’язково відображають позицію вище зазначених установ.
Новини Херсона та Херсонської області. Наша мета – забезпечити користувачів широким спектром поглядів та інформації про Херсонську громаду. Ми прагнемо сприяти інформаційному розмаїттю та об’єктивному інформуванню громадськості.
