Вже понад два роки Товариство Червоного Хреста здійснює евакуацію мешканців тимчасово окупованих територій на Сумщині, включаючи райони лівобережжя Херсонщини до безпечніших областей. Про подробиці евакуацій та труднощі, з якими стикаються волонтери, розповів виконуючий обов’язки голови Сумської обласної організації ТЧХУ Ігор Шаповал.
Місія порятунку
Автомобілі Товариства Червоного Хреста регулярно виїжджають із Сум до українсько-російського кордону, де забирають людей, що перетнули кордон пішки. Особливу увагу приділяють маломобільним пасажирам, для яких подолання двокілометрової дистанції від території Росії до України є неабияким викликом. Як зазначає Ігор Шаповал, до пункту пропуску приїжджають мешканці окупованих частин Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, а також Криму через Ростов чи Бєлгород. Для них єдиним шляхом на підконтрольну Україні територію є перехід через пункт Колотилівка (Бєлгородська обл. РФ) – Покровка (Сумщина).
Ігор Шаповал розповідає: “Ми допомагаємо людям подолати двокілометрову сіру зону, більше уваги приділяємо маломобільним та літнім людям, для яких цей шлях є дуже важким”.
Іноді волонтери вимушені переносити людей на ношах або пересування на колісних кріслах, які теж вимагають додаткової допомоги на вкритій гравієм дорозі.
Волонтери переносять літню подружню пару з Херсонщини. На фото: заступник командира загону швидкого реагування Віталій Кулик (зліва) та волонтер Юрій Смілянський (справа)
У червні волонтери Загону швидкого реагування Сумської обласної організації ТЧХУ здійснили 16 виїздів, допомогли перетнути кордон 283 особам, зокрема 52 маломобільним, і надали першу допомогу 25 людям.
Ігор Шаповал зазначає, що на початку волонтери просто чергували біля переходу. З часом вдалося встановити контакт з волонтерами ГО “Helping to Leave” на російській території. Вони повідомляли про кількість евакуйованих, підвозили їх до переходу, де їх вже зустрічали волонтери ТЧХУ та ГО “Плурітон”, з якими ТЧХУ активно співпрацює. У волонтерський центр “Плурітон” в Сумах привозять людей після перевірки їх документів прикордонниками.
Обійми вдячності
Евакуація під загрозою
Волонтери здійснюють евакуацію на двох машинах: Toyota Land Cruiser ambulance і Fiat Ducato, яка вміщує ще восьмеро пасажирів разом із ношами. Проте, автобуси ГО “Плуритон”, що курсують щодня, не пристосовані для маломобільних пасажирів.
У складі кожної бригади є навчені першої медичної допомоги. За необхідності також виїжджають лікарі й медсестри. Ігор Шаповал пояснює: “Іноді важливо забезпечити хворим прохідність дихальних шляхів. Далі їх доставляємо до лікувальних закладів для стабілізації стану.”
В окремих випадках волонтери просять медичні виписки, щоб лікарі на посту могли швидко визначити стан пацієнта.
Командир загону швидкого реагування Володимир Москаленко вимірює тиск дитині
За словами Ігоря Шаповала, зимові морози та літня спека в 35-40 градусів викликають серцеві напади у людей. Щоб стабілізувати їх стан, доводиться доставляти до лікарні в Краснопіллі, що за 17 кілометрів від переходу, а потім до Сум.
“Дорога до Краснопілля частково пошкоджена обстрілами і становить 57-60 кілометрів, тому важко залишатись стабільними під час перевезення”, – розповідає Ігор.
Він додає, що серед російських військових інколи трапляються ті, хто допомагає, але є й такі, що лякають людей, навіюючи страх перед поїздкою в Україну. Деякі люди помирають під час переходу через затримки.
“Мали кілька випадків смертей на переході через серцеві напади,” – коментує Ігор. Пізніше російські військові вже передають інформацію заздалегідь, надаючи змогу врятувати людей.
Волонтер Микола Моісеєнко
Сльози радості на кордоні
Команда волонтерів потрапляла під обстріли під час евакуацій, але провокацій окупантів не було. Ігор згадує: “Раніше стріляли, як тільки ми доходили до половини переходу, щоб далі не йшли. Потім звикли і дозволяли підійти ближче”.
У 2022-23 роках проходили близько 180-200 людей на день, але зараз потік скоротився до 40 осіб щодня.
Виконувач обов’язків голови Сумської обласної організації ТЧХУ Ігор Шаповал теж бере участь у виїздах
На запитання про кількість осіб з окупованої Херсонщини, Ігор відповідає, що точного обліку вони не ведуть, лише персональні дані для контролю. Але за його оцінками, близько 10-15% евакуйованих – з Херсонщини.
Він додає, що евакуація проводиться щодня без вихідних: “Буває, що росіяни не випускають людей, але загалом кожного дня хтось прибуває”.
За останні 6 місяців допомогу волонтерів ТЧХУ в перетині кордону отримали 1089 українців.
Волонтер Віталій Кулик. Фото на кордоні в Покровці на Сумщині. Дівчинці Маші 2 рочки – їй та її вагітній мамі Віталій Кулик допомагав подолати двокілометровий піший перехід «сірою зоною». Вони прибули з окупованої Херсонської області.
Причин для евакуації може бути багато. Дехто прагне померти в Україні, інші хочуть оновити документи та виїхати за кордон до родичів. Але є й ті, хто просто скучив за Україною. Ігор розповів про дівчинку, яка раділа, що знову чує українську мову.
Деякі люди, як шістдесятирічний чоловік, що провів сім місяців у підвалі через утиски російських військових за підтримку ЗСУ, радіють поверненню в Україну, навіть не знаючи, яким буде їхнє подальше життя. Ігор Шаповал відзначає, що багатьом евакуйованим важливо виговоритися й відчути себе знову вільними.
Ганна Щидловська,
Вгору
На головному фото зверху: евакуація родини з дітьми. На першому плані волонтер Ігор Литвиненко. За ним – Олександр Шинкаренко.
Херсон Онлайн общественно политическое интернет издание
