Вісім історій підприємців з півдня, які працюють попри виклики війни
Стійка позиція та бажання жити і працювати на рідній землі – це те, що об’єднує героїв наших матеріалів з Одещини та Херсонщини. Деякі з них втратили домівки, а інші, ризикуючи життям, продовжували працювати в окупації. Хтось із них взявся за розмінування полів. Дехто став підприємцем під час війни і зіштовхується з особливостями законодавства щодня, а дехто думає про масштабування бізнесу. І все це під вибухи і сигнали тривог, з вірою в те, що майбутнє ми творимо вже сьогодні.
На початку ми прагнули висвітлити неочевидні проблеми та показати рішення, які знаходять підприємці у процесі відновлення постраждалих регіонів.
Наші автори описали, як війна впливає на попит, змушуючи підприємців розширювати ринки збуту, як відсутність електроенергії змушує шукати альтернативні джерела, і як важливо балансувати робочий процес та підтримувати виробництво заради спільної перемоги.
Тішить, що попри складні умови українські підприємці не лише адаптуються, а й знаходять можливості для впровадження творчих підходів та інновацій.
Згадаємо всі ці історії разом. Якщо вам подобається наша серія матеріалів про бізнес на півдні, і ви хочете отримувати подібний контент надалі, подякуйте автору за допомогою кнопки над текстом. Працюймо разом, щоб більше людей дізналося про незламність українських підприємців!
Юлія Бодько з Одеси започаткувала власну студію кераміки. Після шести років роботи в ресторанній сфері, вона зрозуміла, що хоче по-справжньому займатися керамікою. Однак почалося повномасштабне вторгнення.
Юлія поділилася, як подолала всі випробування і розповіла історію створення свого затишного місця для творчості, крок за кроком.
Детальніше читайте в матеріалі Лади Вербицької.
У магазин “Продукти” заходять ті, кому нема куди їхати. Сестри Надія Капуста та Ольга Чернишова тут власниці, продавчині, прибиральниці, вантажниці і волонтерки.
Про те, як під час окупації вони не платили податки росіянам, вулиця була всіяна шкарпетками, продавали алкоголь з окупованого Донецька, полювання на українські цукерки, перекупників, втрату товару та авто після підриву греблі Каховської ГЕС, і небажання покидати рідне місто читайте в матеріалі Ірини Дімітрової.
Максим Шейко першим в Україні зайнявся вирощуванням фундука. Він заклав на Одещині 50 гектарів саду, саджанці для якого ледь вивіз з окупованого Криму.
Його команда неодноразово їздила на навчання в Італію та США. Після початку війни Максим отримав державну допомогу та збудував найсучасніший завод первинної переробки фундука в країні.
Про формування українського ринку фундука та роботу під сиренами читайте в репортажі Лілії Помернюк.
Фермер з Бериславщини Анатолій Полив’яний навесні потребував посадкової картоплі. Йому допоміг друг В’ячеслав Білковський – херсонський депутат, який несе службу в ЗСУ.
Волинські благодійниці відгукнулися на заклик і відправили картоплі достатньо для посадки поля.
Детальніше читайте у матеріалі Євгенії Вірлич.
Ірина Колесова відкрила підприємство в найпівнічнішому районі Одеси. Воно спеціалізується на очищенні та доставці питної води. Щоденно попри ракетні удари її компанія доставляє сотні літрів води.
Ірина розповіла, чому вона вирішила займатися водопостачанням, що спонукало її переїхати з Дніпра і як вона розібралася у правилах гри на одеському ринку.
Більше читайте у матеріалі Лілії Помернюк.
Херсон зустрічає день під звуки обстрілів і засинає під них також. Російські військові шукають “бази НАТО” серед житлових будинків, а дрони ганяються за поліціянтами.
Чи працюють крамниці та ринки, на яких херсонці купують продукти, читайте в матеріалі Євгенії Вірлич.
Аліна Шаповал відкрила під час війни в Одесі кондитерську Atelier des macarons разом з чоловіком. Попри обстріли підприємство виготовляє понад п’ять тисяч макарон щомісяця і не планує зупинятися.
Аліна розповіла, як пекла жовто-блакитні макарони в окупації, як завойовувала одеський ринок і коли відкриє свій заклад у Херсоні.
Більше читайте у матеріалі Лілії Помернюк.
Любашівська ковбаса – це популярний бренд з історією, відомий за межами Одещини. Її історія починається з початку XX століття. Смаки любашівської ковбаси цінували у найвищих колах.
Про нові технології, які використовує сучасне покоління ковбасників, чому в селищі зникли вишні і як війна вплинула на торгівлю, дізнайтеся у репортажі Лілії Помернюк.
