Володимир Павлович Пещанський: Видатний архітектор та реставратор з Переяслава
Володимир Павлович Пещанський (28.10.1873, Переяслав (нині Переяслав-Хмельницький) – 26.08.1926, Львів) – видатний український архітектор, реставратор та мистецтвознавець. Освіту здобув у Петербурзькому Інституті цивільних інженерів, що дало йому спеціальність та професійний рівень. Працював у Києві й Харкові.
Між 1919 і 1922 роками мешкав у Херсоні разом з родиною – дружиною Вірою Федорівною та сином Олександром Володимировичем. Вони орендували житло на вулиці Кутузовській, 33, в будинку капітана Сергія Дмитровича Тахчогло. Однак цей будинок був знесений у 1990-х роках, а на його місці збудували новий.
Жителька Херсона Ольга Шкроб передала нам малюнок будинку Тахчогло, який стояв на цьому місці.
Володимиру Пещанському запропонували посаду викладача в Херсонському політехнічному інституті, пізніше він став ректором закладу. Крім педагогічної роботи, Пещанський був відомим колекціонером. Він збирав унікальну колекцію українських килимів ручної роботи та ікон XVI–XVIII століть, які сам реставрував. Для зберігання цієї колекції директор Херсонського історико-археологічного музею Віктор Гошкевич виділив окреме приміщення.
Пещанський також робив подарунки музею. В "Книзі музейних надходжень" є запис, що восени 1919 року він передав музею фотографії та листівки про Херсон, а також революційну літературу. Його родина також передавала до музею різні експонати, останній запис датований 1921 роком, коли Олександр Пещанський передав до музею австрійську каску.
У 1922 році Володимир Пещанський отримав запрошення від митрополита Андрея Шептицького стати реставратором у Львівському Національному музеї. Переїхавши до Львова, він продовжив роботу над своєю колекцією українських килимів, що привела до виходу книги "Давні килими України" у 1925 році. Видання включало добірку акварельних малюнків давніх килимів.
Спадок Пещанського
Херсонський історико-археологічний музей отримав книгу Пещанського у квітні 1929 року. У відповідь директор музею Ірина Фабриціус надіслала до Львівського музею видання про історичні знахідки та літописи музею.
Робота Пещанського залишається цінною для сучасних дослідників української старовини. Він залишив глибокий слід у культурному житті України, як меценат, викладач та реставратор.
Помер Володимир Павлович Пещанський 26 серпня 1926 року у Львові та був похований на Личаківському цвинтарі.
Публікація підготовлена за матеріалами архіву Херсонського краєзнавчого музею.
Провідний бібліотекар музею
Остренко Н.А.
