Херсонські аграрії під вогнем: Як міни, бомби та посуха змусили їх стати ‘безсмертними’

Професії агрономів та комбайнерів на Херсонщині стали небезпечними через російське вторгнення. За час після звільнення правобережжя області вже 14 селян загинули від російських обстрілів та мін, ще 23 – отримали поранення.

Механізатор Павло, який усе життя пропрацював на полях Херсонщини, каже з іронією: “Ми ж безсмертні”. Він додає, що, сідаючи за кермо техніки, думає про те, як би не стати інвалідом при підриві.

Павло працює у фермерському господарстві Андрія Стеця, чия родина вже майже 30 років займається землеробством. У 2022 році вони не сіяли через окупацію, але після звільнення регіону Андрій повернувся до роботи, навіть попри російський ракетний удар, що знищив склад з технікою та врожаєм.

Попри ризики, на полях Стеця працює близько десятка місцевих жителів, які називають себе “безсмертними”. Минулого року в сусідньому господарстві на міні підірвався механізатор, проте співробітники Андрія від небезпеки поки врятовані.

Павло розповів про випадок, коли на їхньому полі вибухнула ракета, але вони змогли врятувати зібрану пшеницю: “Зібрали її, добре, що не загорілась”.

Головною загрозою для аграріїв є міни та нерозірвані снаряди. Хоча розмінування Херсонщини активізували понад тисяча вибухотехніків, процес все ще триває. Серед саперів – співробітники ДСНС, нацгвардійці та військові ЗСУ. На полях знаходять “Гради”, “Урагани”, балістичні ракети та касетні боєприпаси.

Аграрії мають свою класифікацію вибухонебезпечних предметів: “гупне воно, або не гупне”. Вони часто ризикують, самостійно вилучаючи міни із землі.

Військові засуджують таку самодіяльність, але розуміють, чому селяни ризикують. Ніхто не може заборонити їм обробляти свою землю, навіть забруднену мінами. Командир саперного відділення зазначає: “Люди поспішають обробляти землю, хочуть заробляти гроші та працювати”.

За даними херсонської влади, повне розмінування правобережжя можливе до кінця 2025 року. Вже очищено понад 230 тисяч гектарів сільгоспземель, що складає 57% від загальної площі. Проте 10% полів непридатні для використання через забруднення хімікатами.

Крім державних саперів, на полях працюють і приватні компанії, хоча їхня частка невелика. За півтора року всього два підприємства скористалися приватними послугами. Більшість фермерів купують металошукачі та самі досліджують поля.

Сапери розуміють бажання аграріїв швидше повернутися до звичного життя. Позивний “Гриня”, який до війни працював механізатором, мріє повернутися додому після перемоги, допомагаючи херсонським селям зберегти своє життя та врожай.

“Я пройшов ВЛК. Як питали: служити хочеш? Я кажу – треба! У мене два сини також у ЗСУ. Кожен має виконувати свою роботу, і ми робимо її так, щоб була користь”, – зазначає “Гриня”.

Теги: аграрії, правобережжя, розмінування, сільське господарство, фермери, Херсонщина