Після завершення російсько-японської війни 1905 року до Станіславу прибув Сила Микитович Кравченко. Він служив на Тихоокеанському флоті як музикант у штабному духовому оркестрі, володіючи блискучими навичками гри на скрипці, баяні, гармошці та інших інструментах. Привізши з собою комплект духових інструментів, Кравченко почав навчати дорослих і дітей грати на них. За його стараннями у селі з’явився духовий оркестр і приватна музична школа. Сила Микитович відкрив дорогу в життя багатьом односельцям, чимало його учнів служили в духових оркестрах різних військових частин Червоної Армії, закінчували середні та вищі спеціальні навчальні заклади й працювали викладачами. Духовий оркестр Станіславу діяв навіть під час окупації.
Один з учнів Кравченка, С.Г. Петренко, перед війною служив у 45-му полку Херсона, де грав на баритоні в оркестрі та керував ним. Його сини теж навчилися грати на духових інструментах і баяні. Молодший син, Микола, отримав вищу музичну освіту і багато років викладав співи в школі у Станіславу. Шкільний хор під керівництвом Миколи Петренка неодноразово визнавався найкращим у районі та області, а хор вчителів під його керівництвом займав призові місця на щорічному фестивалі “Станіславські зорі”.
Після смерті С.М. Кравченка оркестром певний час керував С.Г. Петренко, а потім інструменти передав Олександру Павловичу Кравцю. Олександр Кравець, учень Кравченка, продовжив його справу. Оркестр під його керівництвом отримав численні нагороди на всеукраїнських та обласних конкурсах. У 2000 році оркестру Станіславської дитячої музичної школи присвоєно звання “зразковий”, а у 2007 році О.П. Кравець отримав орден “За заслуги”. Цього року оркестру виповнюється 100 років. За цей час у його складі виступало понад 500 місцевих мешканців, які продовжують радувати слухачів своїм мистецтвом.
“Придніпровська зірка” №10 від 9 березня 2012 року
