Загинули Олеся Конишева, її партнер Дмитро Чухрай, їхній 11-річний син Артем і немовля Софія. Сусід Юрій Папушников також втратив життя.
Трагедія сталася 13 серпня 2023 року о 10 ранку. Місцеві жителі називають цей день “чорною неділею”. Новини про цю подію швидко поширилися по всіх національних телеканалах і новинних ресурсах, викликаючи глибокий біль у серцях близьких.
Виконувач обов’язків старости Широкої Балки та Софіївки Вадим Горб називає це неймовірною втратою. Він повідомив, що після звільнення села загинули семеро осіб, серед яких четверо членів родини Конишевих, їхній сусід та ще два місцевих жителі, які підірвалися на міні. У період окупації загинуло шестеро мешканців, один з них від рук російських військових.
Горб добре знав Олесю та Дмитра. Він розповів, що ця сім’я завжди була шанована у громаді, працювала на великому господарстві і завжди допомагала іншим. Особливо пам’ятають їхнього сина Артема, який був дуже доброзичливою і працездатною дитиною, допомагав односельцям.
Сусідка і хрещена Олесі Конишевої Тетяна Мойсеївна Суханова пригадує родину з болем у серці:
“Вже минув рік, а здається, що це відбулося вчора. Біль не минає, – каже Тетяна. – Часто згадую Лесю: вона усміхається і запитує через огорожу про здоров’я та потреби, хоча сама була зайнята немовлям і господарством. Артем також завжди допомагав і питав: ‘Вам потрібна допомога?’…”
До початку війни Леся працювала на різних підприємствах, а її партнер Дмитро займався виноградниками. Вони утримували велике господарство, доглядаючи корів, кози, поросят і курей.
“Вони ще й доглядали дванадцять собак, яких покинули інші жителі. Ті тварини, мабуть, утримували їх у селі навіть під обстрілами,” – зазначила Тетяна.
Багато людей залишило село через постійні обстріли, але Леся з дітьми і Дмитром залишалися вдома.
“Окрім Артема і Софії, у Лесі є ще троє дітей: Роман, Катя та Іринка. Роман та Катя виїхали за кордон, а Іринку вивезла з-під обстрілів бабуся,” – розповідає Тетяна.
Жінка не може забути останню зустріч із сусідами. За тиждень до трагедії вони всі разом сиділи за одним столом, поминаючи односельця. Вона не розуміє, чому це спогад такою міцно тримається в її пам’яті.
Вранці 13 серпня 2023 року обстріли накрили й Широку Балку, і Станіслав. Тетяна була всього за 200 метрів від вибуху.
“Це було дуже страшно. Леся з родиною побігли до сусіда Юрія в підвал, але не встигли добігти. Вони загинули на подвір’ї. Артем, поранений, ще дихав, але пізніше помер у лікарні,” – поділилася Тетяна.
На момент смерті Софія мала лише 23 дні. Батьки навіть не встигли офіційно зареєструвати її народження. У день загибелі вони планували зробити це, але почався обстріл.
“Пам’ятаю ті похорони. Усі, хто лишився в селі, прийшли попрощатися. Батьки Лесі були вражені горем. Ми всі досі не можемо усвідомити, як можна було вчинити такий жахливий акт,” – плаче Тетяна.
Сьогодні на визволеній від окупантів Херсонщині залишається вкрай небезпечно: ворог продовжує руйнувати житлові будинки, інфраструктуру, вбивати мирних жителів.
Злочини російських військових повинні бути покарані!
