Херсонська художниця Яна Голуб’ятникова представила миколаївцям свої театральні костюми, виготовлені для різних вистав. На майстер-класі в Миколаївському академічному художньо-драматичному театрі вона поділилася своєю професійною історією.
Майстриня розповіла про свою кар’єру 11 вересня на зустрічі в рамках фестивалю “Мельпомена Таврії”. Журналісти Суспільного також були присутні на цьому заході.
Основним напрямом роботи Голуб’ятникової є живопис масляними фарбами. Вона працювала над багатьма театральними костюмами, створюючи ескізи та самостійно їх шиючи.
Під час події художниця показала чотири костюми зі своїх минулих проєктів. Через пожежу в майстерні більшість робіт була втрачена, але деякі елементи вдалося зберегти й представити відвідувачам.
Костюми ілюструють різні стилі та підходи до театрального оформлення.
- Костюм зі “Снігової королеви” — збереглася лише частина вбрання персонажа Сніпснап. За словами Голуб’ятникової, цей костюм мав елементи, що нагадували гномів, та передавав зимову атмосферу.
- Інша частина костюму зі “Снігової королеви” — ймовірно, відображає пору року, наприклад літо або весну. Вцілілі елементи символізували зміни природи.
- Костюм з вистави “Віщі сни короля” — рожевий плащ короля з цікавим дизайном, який підкреслював тематичну атмосферу вистави.
- Плащ королеви зі “Снігової королеви” — частково збережений костюм, який демонстрував оригінальний підхід режисера до казки.
Голуб’ятникова наголосила, що її ціль полягала у створенні не лише візуальних елементів, а й самобутніх героїв, здатних до трансформації на сцені.
“Ми живемо поруч із мистецтвом, але часто не помічаємо його впливу на нас”, — підкреслила художниця.
Вона також зазначила, що її костюми покликані підтримувати акторів у їхній грі:
“Я прагнула створювати костюми, які б рухалися на сцені і допомагали акторам у виконанні ролей”.
Через пожежу всі її ескізи згоріли, і нині вони збереглися лише у фотознімках.
“Майже нічого не залишилося, адже це трапилось понад 20 років тому”, — підсумувала Яна.
Не менш важливо, що після відступу російських військ з Херсона, театри зазнали значних пошкоджень, що ускладнює пошук збережених костюмів.
“Вони залишили після себе хаос, і знайти щось вціліле дуже складно”, — додала Голуб’ятникова.
У кожній виставі художниця створювала костюми й декорації. Наприклад, у “Ромео і Джульєтті” були “порожні костюми”, що відображали біль героїв.
У виставі “Віщі сни короля”, за мотивами “Бременських музикантів”, кожен персонаж символізував різний музичний стиль.
“Осел — це одне, кіт — інше, півень — диско”.
Особливо цікаво було створювати костюм для “Фрейліни з бременських музикантів”, спідниця якого підстрибувала під час танцю.
Голуб’ятникова наголошує, що не має професійної освіти театрального художника, але це дало їй свободу для творчих експериментів.
“Я принесла своє бачення. Робила так, як бачила”.
“Буду творити костюми з будь-яких матеріалів, лише дай можливість”, — підсумувала Яна.
