Херсонський Хаб (ХБК), створений за ініціативи ЮНІСЕФ та ХОЦ “Успішна жінка”, розпочав свою діяльність у червні 2024 року. Цей хаб знаходиться у комфортному приміщенні укриття та обладнаний для розвитку та взаємодії дітей та їхніх батьків. Ольга з доньками Крістіною та Ілоною відвідують хаб ось уже вісім місяців. Для дівчат це стало можливістю знайти цікаве середовище для спілкування, а для матері – джерелом сил і надії на краще життя.
Згадки про мирне життя до війни
Ольга згадує про своє життя до 24 лютого 2022 року, коли все в родині було вдалим. Вони жили у просторому будинку, який самостійно перетворили на затишне житло. За півроку до початку війни у сім’ї з’явилася друга донька Ілона, а старша Крістіна на той час вже мала 13 років.
Тим часом весь світ зіткнувся з пандемією COVID-19. Через п’ять днів після повернення з пологового будинку Ольга пережила трагедію – її чоловік помер від наслідків коронавірусу. Це стало початком її особистої боротьби з горем. “Той період я практично не пам’ятаю, він залишився чорним плямою в моїй пам’яті. Лише 24 лютого я усвідомила реальність, коли брат прийшов і сказав, що почалася війна,” – згадує вона.
Труднощі війни та евакуації
Ольга опинилася сама з двома доньками в селі на лівому березі Херсонщини. Через півтора місяця, за допомогою брата, вона вирішила спочатку евакуювати старшу, Крістіну. Щоб не привертати уваги під час подорожі, Ольга обрізала волосся дівчинки. Після Крістіни вона з немовлям сама поїхала до Херсону, забравши лише найнеобхідніше.
Так розпочалось їхнє нове життя в евакуації, де вони оселились у пустій квартирі племінника Ольги. Сусіди, що виїхали, залишили їй тільки старий посуд. “Я була вдячна за це, однак тільки мріяла повернутися до колишнього життя,” – ділиться жінка. “Найстрашніше – усвідомлювати, що не контролюєш своє життя, по суті захоплена страхом.” 
Нові виклики у визволеному Херсоні
11 листопада, побачивши військових з жовто-блакитними прапорами, Ольга знову відчула надію. Вона подумала, що скоро повернеться додому, до рідних. Проте реальність виявилася іншою, і їй довелося залишитися жити в Херсоні, пристосовуючись до нових умов.
Ольга відчувала психологічний тягар, отримуючи гуманітарну допомогу, адже до війни була забезпеченою людиною. У центрі гуманітарної підтримки їй запропонували відвідати хаб, де вона отримала одяг для Ілони та іншу допомогу.
Хаб як місце підтримки
Ранок звичайно починається для сім’ї о 7:30, коли Ольга готує сніданок, а Ілона збирається до хабу. “Ми приходимо до відкриття, чекаємо інших відвідувачів, а Ілона радий зустрічі з друзями,” – розповідає Ольга.
Ілона захоплюється творчістю, спілкується та грає з іншими дітьми. У свою чергу, Крістіна також знаходить заняття під час навчання в медичному коледжі. Ольга відзначає, що Ілона, яка спочатку не могла спілкуватися, тепер почала вимовляти слова і грати без присутності мами.
Тетяна, кейс-менеджерка хабу, постійно підтримує родину Ольги і допомагає їм в адаптації та отриманні необхідних речей, таких як одяг і обігрівач. 
Хаб – місце для відновлення
Ольга зізнається, що пережила вигорання і була виснажена. Хаб став місцем, де вона відпочиває, спілкуючись з іншими матерями, і проходить заняття з позитивного батьківства. “Я дуже вдячна фахівцям хабу за підтримку,” – говорить вона.
Ольга підкреслює, що хаб надає їй сили залишатися в Херсоні, сподіваючись на повернення в рідне село. “Я підтримую своїх родичів, і мрія про рідний дім завжди зі мною,” – ділиться жінка. В її історії залишилася пам’ять про важкі зими, коли вона гріла своїх дітей гранітними каменями, але пережиті труднощі та допомога хабу назавжди залишаться в її пам’яті.
Громадська організація “Успішна жінка” разом з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та за підтримки Міністерства закордонних справ і міжнародної торгівлі Канади реалізує проєкт з надання психосоціальної підтримки родинам з дітьми у Херсонській області, постраждалих внаслідок війни.
