На херсонських інформаційних ресурсах практично відсутні матеріали політичної реклами та небагато немаркованої комерційної реклами. Єдине медіа, в якому зафіксовані такі публікації, — це “Херсон онлайн”, яке ніколи не позначає рекламні матеріали.
Такі висновки зробили експерти Інституту масової інформації після моніторингу п’яти онлайн-ресурсів у Херсоні (Херсон онлайн, Суспільне: Херсон, Типовий Херсон, Вгору та МОСТ), проведеного з 2 по 6 вересня 2024 року. Досліджували кількість публікацій з ознаками замовності та неналежно маркованої реклами, а також основних замовників політичної піар-активності в регіоні. Всього було проаналізовано 753 матеріали, з яких лише два, або 0,3% всіх новин, виявилися комерційною рекламою.
У першій неникрований статті згадувалася техніка Apple, а активне посилання в матеріалі вело на онлайн-казино.
У другому матеріалі, завуальованому під новини про Телеграм та iPhone 16, рекламується букмекерська контора.
У обох випадках така реклама заборонена в Україні.
Згідно з новими змінами до Закону “Про рекламу”, спостереження за ознаками реклами включає оплаченість, проте довести, що редакція отримала кошти за ці матеріали, неможливо. Тому тут у контексті варто говорити про ознаки ненаркованої реклами. Весною була прийнята постанова Кабміну, що фактично забороняє рекламу азартних ігор, однак постанова не є законом, тому ситуація з такою рекламою не є остаточною. Заборона на всі види реклами грального бізнесу діятиме до набрання чинності закону про боротьбу з ігровою залежністю, – зазначив юрист ІМІ Роман Головенко.
Відзначається, що відсутність політичної реклами в херсонських медіа триває вже більше ніж два з половиною роки. З початку повномасштабного вторгнення не було знайдено жодних замовних публікацій, що стосуються політиків та політичних партій. Липень 2023 року продемонстрував подібну ситуацію, яка значно відрізнялася від довоєнного періоду.
У липні 2021 року аналітичні матеріали зазначали, що лише 1% новин в області містили ознаки політичної реклами. Порівнюючи з моніторингом 2020 року напередодні місцевих виборів, кількість політичної джинси зменшилася майже вдвічі, а під час активної агітації скоротилася в 10 разів.
Спостерігається також зміна в наборі активно моніторованих сайтів. Медіа “Херсонщина за день” фактично не оновлюється, втратило популярність, тоді як веб-ресурси “Суспільне”, “Вгору” та “МОСТ” завоювали велику популярність. Відсутність політичної джинси можна пояснити не лише змінами в популярних медіа, але й тим, що з початку повномасштабного вторгнення політичне життя в регіоні зупинилося. Міська рада не проводить засідань, її функції передано начальнику міської військової адміністрації, а обласна рада збирається онлайн досить рідко. Відповідно, політики навряд чи витратять гроші на піар.
Минулого року з’ясувалося, що кількість політичних новин у херсонських медіа впала до 9% від загального обсягу. Цього року ситуація майже не змінилася. За останні два роки не зафіксовано жодної політичної заяви чи скандалу.
Багато виборців не пригадують основних замовників минулої політичної реклами, окрім, можливо, мера Херсона Ігоря Колихаєва, який раніше фінансував контент, що вихваляв його роботу. Наразі він перебуває під контролем російських військ.
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко, який раніше часто з’являвся в замовних публікаціях, продовжує займати свою посаду, проте його активність зараз зосереджена на власній сторінці у Facebook, де він щодня вітає з різними святами.
Подібним чином змінився підхід до реклами в медіа ректор ХДУ та депутат обласної ради Олександр Співаковський, що залишився активним у Facebook, проте переважно рекламує університет, який, як і інші заклади, переживає непрості часи.
Дмитро Бутрій, перший заступник голови Херсонської ОДА, залишається на своїй посаді, однак його присутність у медіа значно зменшилася. У 2021 році він закликав до вакцинації від COVID-19, що наразі виглядає дивно.
Політичні партії також не рекламуються в херсонських медіа. Це пояснюється або відсутністю перспектив виборів, або, як у випадку партії “Наш край”, скасуванням її реєстрації судом.
Не виключено, що ті ж учасники, які організовували фестивалі в Скадовську, зараз можуть проводити подібні заходи в окупованих містах, оскільки лідер обласної організації партії Віталій Булюк перейшов на бік окупантів та займає пост заступника голови окупаційного уряду Херсонщини.
Депутати обласної і міської рад, такі як Єгор Устинов та Андрій Дмитрієв, які на жовтень 2021 року були активними замовниками політичної реклами, після початку війни виїхали з України. Юрій Рожков переїхав на Прикарпаття і рідко з’являється в медіа. Лише перший заступник голови обласної ради Юрій Соболевський продовжує свою діяльність у Херсоні, але вже через особистий телеграм-канал.
Часті обстріли Херсона та тимчасова окупація лівого берега призвели до серйозних втрат для місцевого бізнесу. Деякі підприємства релокувалися, інші закрилися, а ті, що працюють, утримуються від реклами.
Таким чином, навіть кілька рекламних матеріалів, які були виявлені, належали немісцевим замовникам.
Очевидно, що з покращенням ситуації на Херсонщині, деокупацією та стабілізацією політичного й економічного життя, до місцевих медіа можуть повернутися замовники політичної та економічної реклами. Однак після ухвалення Закону “Про медіа” поменшало можливостей для медіа уникати відповідальності за неналежне маркування реклами. А тому в майбутньому порушення можуть мати свої наслідки, навіть для тих, хто не зареєстрував свій сайт як онлайн-ресурс. Детальніше про можливі санкції можна дізнатися на сайті ІМІ.
Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації у Херсонській області
*Онлайн-ресурс “МОСТ”, власником якого є автор публікації, в моніторингу брав участь за погодженням, дотримуючись вимог методології, щоб уникнути конфлікту інтересів.
Цей матеріал був написаний за підтримки американського народу через проект USAID “Медійна програма в Україні”, який реалізується міжнародною організацією Internews. Всі висловлені думки є відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” і не обов’язково відображають позицію USAID, уряду США чи Internews.
