оприлюднено звіт, що базується на результатах онлайн-опитування, було складено для дослідження ставлення мешканців Херсонської громади до можливості повернення додому. Анкета набула інтерактивної структури, а посилання на неї було розіслано з бази даних дослідницької онлайн-панелі.
Мета дослідження: з’ясувати думки мешканців Херсона щодо перспектив повернення в громаду та виявити чинники, що можуть стати на заваді цьому.
Основні результати:
Серед респондентів 96% мають близьких, які покинули Херсон після 24 лютого 2022 року.
Більша частина опитаних (51%) вважає, що відступ ворога на безпечну дистанцію є необхідною умовою для повернення до міста. Однак, серед тих, хто не мешкає зараз у Херсоні, цей показник менший (46%), в той час як серед тих, хто залишився, він становить 55%. Іншою важливою умовою є відновлення контролю України над територіями станом на 2022 рік до початку масштабного вторгнення. Цю умову підтримують 35% тих, хто виїхав, і лише 19% тих, хто залишився.
Серед основних соціально-економічних чинників, які впливають на повернення, учасники виділили відновлення медичних закладів (69%), промислових об’єктів (64%), відновлення будівель (63%), а також відновлення роботи закладів освіти (60%). Варто зауважити, що для тих, хто наразі не в Херсоні, ця відновлювальна діяльність є більш важливою, ніж для тих, хто залишився. Найбільша різниця спостерігається в контексті відновлення медичних установ (80% серед тих, хто не в Херсоні, проти 60% тих, хто залишився), а також освітніх закладів (64% до 57%) та закладів торгівлі (58% до 42%).
Більшість опитаних вважає, що в разі припинення обстрілів у місто могло би повернутися від 50% до 80% мешканців (такої думки дотримуються 65% опитаних).
Люди ще оптимістичніше оцінюють повернення в умовах відновлення кордонів України станом на 1991 рік. 81% респондентів впевнені, що в такому разі до Херсона повернуть від 60% до 100% його мешканців.
Відповідаючи на питання про доцільність повернення до Херсона у разі зникнення загрози обстрілів, 79% респондентів висловилися позитивно (32% – «так», 47% – «радше так»).
Основні причини повернення: на думку респондентів, у першу чергу наявність власного житла та нерухомості (89%), бажання бути поруч із рідними (63%), відсутність страху відновлення бойових дій (60%), складності адаптації на новому місці (44%) та наявність роботи (43%).[/p>
Серед тих, хто не живе в Херсоні, особливо важливими є фактори, пов’язані з житлом (96% в порівнянні з 83% тих, хто залишився), а також емоційні чинники, як приємні спогади (26%) і друзі (24%).
Основна причина, чому люди не планують повертатися до Херсона: страх відновлення бойових дій (72%). За цим слідують такі чинники, як успішна адаптація на новому місці (68%), перспективи для дітей і близьких (59%), нова робота (52%) та нове житло (49%). Цікаво, що ті, хто залишився в Херсоні, частіше оцінюють важливість таких чинників, як успішна адаптація (70% до 66%), перспективи для дітей і близьких (64% до 53%), а також нова робота (54% до 49%). Найбільш значна різниця в оцінці страху поновлення бойових дій (82% серед тих, хто виїхав, і 63% серед тих, хто залишився).
Більше половини (56%) опитаних зазначили, що протягом наступного часу планують повернутися всі або більша частина їх близьких. 21% вказали, що питання повернення цікавить меншість їх родичів.
Серед 182 респондентів, які наразі не в Херсоні, 56% планують повернутися, 24% – скоріше планують, 20% не мають наміру повертатися або не змогли дати відповідь. Основними причинами неповернення є страх, успішна адаптація на новому місці, перспективи для дітей, нова робота і житло.
Ознайомитися з повним звітом можна, завантаживши його за наданим посиланням:
Дослідження було проведено БО «Фонд громади міста Херсон «Захист» у рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Pact в Україні.
Всі висловлення в даному матеріалі є виключною відповідальністю Pact та його партнерів і не відображають думок Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Відтворення та використання будь-якої частини цього матеріалу в різних форматах, включаючи графічний та електронний, можливе з обов’язковим посиланням на джерело.
