Чотири місяці під окупацією: історія мешканця села на Херсонщині, який вижив у війні та боровся за сина, узятого в полон російськими військами

Віктор згадує, що під час служби в тракторній бригаді почув гудіння, що виявилося звуками російських БТРів.

“Вони займалися мародерством. Стріляли у свиней. У сусіда забрали машину — вона була у непоганому стані. Забирали телефони. Ми знали, що робити: поламані телефони вони отримували, а робочі ховали, щоб підтримувати зв’язок з рідними. Чотири місяці з ними прожили. Не знали, що таке хліб. Якщо мали борошно, пекли”, — розповів він.

Остатки металу, які знайшла Олена біля свого дому. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

За словами Віктора, його дім та синів будинок були частково знищені через постійні обстріли. У його родині троє синів, одного з яких утримували в полоні.

“Він розповідав про тортури: його били сокирою, ставили пляшку на голову для стрільби… Один із синів загинув у Донецькій області, а третій служив, поки не отримав комісію через хворобу”, — зазначив мешканець з деокупованого села.

Зруйноване житло в Ольгине, Херсонщина. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Віктор розповідає, що російські військові дивувалися інфраструктурі його села.

“Вони питали, що це за місто. Я відповів, що це не місто, а село. Вони не вірили, що в селі можуть бути такі дороги. Питали, хто дозволив жити так гарно”, — ділиться він.

Зараз Віктор проживає у частково відновленій літній кухні. Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Нині Віктор змушений жити у літній кухні, яку частково відремонтував після обстрілів.

Суспільне Дніпро