Листопад 2022 року став історичним моментом для жителів правобережної частини Херсонщини. Саме в ці дні Збройні Сили України відновили контроль над своїми землями, звільнивши їх від російських військ.
Які спогади залишилися у мешканців Білозерської та Станіславської громад про цю подію і яким чином вони сприяли звільненню від окупації – читайте в нашій спеціальній публікації.
Допомога ЗСУ з боку мешканців Надеждівки
Олександр Івченко, староста Надеждівського округу, став жертвою незаконного затримання російськими окупантами у вересні 2022 року. Проте, незважаючи на тортури, він не здав інформації про свою групу підтримки ЗСУ.
«Ми працювали над збором інформації про ворога для ЗСУ. Наша спільна робота принесла результати, і ми передавали інформацію про ворожі позиції через різні канали», – розповідає Олександр.
Після пережитих тортур, день звільнення Надеждівки Олександр зустрів у Миколаєві, куди його перевезли українські військові.
«Я не зміг зустріти цей день вдома, але знав, що люди були щасливі, коли наші військові прийшли. Вони готували їжу та намагалися пригостити бійців», – згадує він.
Василь Тищенко, житель Надеждівки, показує, як місцеві організувалися для спротиву. Як майор у відставці, він очолив місцеву тероборону.
«Ми розуміли, що можемо допомогти з інформацією про російські війська. Більшість місцевих підтримувала нашу діяльність», – зазначає Василь.
За його словами, у вересні, коли затримали старосту, до нього також прийшли з обшуком. Проте, незважаючи на побиття, жодних доказів не знайшли.
«Я ховав телефон і під час обшуку відмовився здаватися. Добре, що нічого не знайшли», – говорить колишній військовий.
Наприкінці жовтня стали з’являтися чутки про наближення ЗСУ.
«Люди вітали наших військових із квітами, ці миті будуть в пам’яті назавжди», – говорить Василь.
Визволення через підпільну діяльність
Микола Любченко, староста Томиної Балки, зазначає, що місцеві мешканці активно протистояли окупантам, обираючи роботу через збори інформації.
«Ми спостерігали з таємних місць і передавали інформацію про пересування техніки», – говорить він.
Наталя Каменецька, староста Олександрівки, запам’ятала 10 листопада як день безмежної радості.
«Ми зустрічали військових, відчували велику радість і надію», – говорить Наталя.
Справжня єдність та підтримка
Вишукуємо нові історії від місцевих, які під час окупації змогли допомогти захистити свою землю, адже їх досвід – це приклад, як об’єднання та рішучість можуть змінити хід подій.
