Костянтин Кльова почав займатися волонтерством у 12 років. Під час тимчасової окупації Херсона він надавав допомогу людям. Зараз йому 17, він навчається у 11 класі Херсонського фізико-технічного ліцею та очолює громадську організацію.
Про його діяльність розповідає сюжет програми “Суспільне Херсон”.
Зараз Костянтин Кльова є керівником громадської організації і головою Молодіжної ради Херсона. Він заснував організацію в листопаді 2024 року з метою розвитку молодіжної політики в Херсоні та області.
“Ми тільки починаємо свої заходи. У планах — кінопокази, програми з психоемоційної підтримки, круглі столи”, — ділиться волонтер.
Свою діяльність Костянтин розпочав у віці 12 років. Перед початком повномасштабного вторгнення він долучився до організації “Екомолодь Херсонщини”, яка відома як Zero Waste School, та реалізовував проєкт “Херсонщина без сміття”. Під час тимчасової окупації, у 2022 році, він приєднався до волонтерського руху, маючи вже 14 років.
“На свою відповідальність я забезпечував 230 родин в окупованому Херсоні. Зараз я розумію, наскільки це було небезпечно і яка висока ймовірність потрапити в небезпечній ситуації. Я намагався приховувати, де живу. Допомогу надавав тихо, наприклад, залишаючи пакунки на зупинці. Також були випадки, коли допомагав матерям, які годують дітей, доставляючи їм сухе молоко та суміші на велосипеді,” — згадує Костянтин.
Він виїхав з окупованого міста у серпні 2022 року з допомогою волонтерів. Його батьки залишилися в Херсоні. Протягом трьох місяців Костянтин проживав на Рівненщині, а після звільнення правобережжя повернувся додому та продовжив свою волонтерську діяльність.
“У себе вдома та на подвір’ї я доглядаю 16 котів. Коли багато людей виїхали, ми вирішили взяти котів на утримання. Як жартуючи, кажемо: вони зібрали свої речі й прийшли до нас. Тепер ми годуємо їх, а для них побудовані малі будиночки,” — розповідає Костянтин.
Хлопець наголосив, що коли ситуація з безпекою дозволить, він хоче організувати в Херсоні шоу талантів і заходи для молоді.
“Ситуація в Херсоні дуже складна. Попри те, що ми намагаємося посміхатися і залишатися життєрадісними, всередині нам важко. Відчуття невизначеності щодо майбутнього не покидає. Читаєш новини про ймовірність ядерної війни і розумієш, що все може зникнути. Але ми думаємо: “Що можемо зробити? Купуємо столи, стільці і організовуємо заходи”. Важко, але ми поступово справляємося,” — підсумував Костянтин Кльова.
Фото: Костянтин Кльова
