На фоні поширених в суспільстві стереотипів, таких як “ситуація в Україні безнадійна” чи “Заходу набридла війна”, громадяни стикаються з безліччю інформаційних маніпуляцій. Ці наративи поширюються не лише російськими експертами, але й деякими українськими медіа.
Тема боротьби з негативним інформаційним впливом та поняття “інформаційної гігієни” стала предметом обговорення на воркшопі, який провів Іван Антипенко, журналіст медіа ГРУНТ, Радіо Свобода та Суспільного, для активних учасників з Херсонщини та інших областей України.
Відповідно до дослідження, проведеного USAID в партнерстві з Internews, інтерес українців до вміння розпізнавати неправдиву інформацію зріс у 2024 році. Згідно з опитуванням, 83% респондентів знають про існування дезінформації, а 72% стверджують, що можуть її ідентифікувати. Водночас зменшився час, який українці витрачають на моніторинг новин.
З метою підвищення інформаційної грамотності Іван Антипенко закликав учасників завжди залишатися критично мислячими, не піддаватися емоціям і перевіряти сумнівну інформацію. Ось кілька критеріїв, за якими варто аналізувати медіа-матеріали:
- Заголовок (чи відповідає він змісту повідомлення);
- Емоції (яка тональність – нейтральна чи емоційна);
- Первинне джерело інформації (чи наведене посилання на джерело);
- Факти і судження (які дані використовує автор – підтверджені факти чи особисті думки);
- Експерти (чи представлені думки фахівців у відповідній сфері);
- Мета (для кого і з якою метою створено це повідомлення).
Учасники заходу отримали можливість практично застосувати отримані знання, аналізуючи статті як в українських, так і в російських медіа. Це дозволило їм критично оцінити свої підходи до споживання інформації.
Необхідно пам’ятати, що дезінформація та фейки створюються з метою посіяти паніку і вплинути на моральний стан суспільства. Тому слід довіряти, але обов’язково перевіряти факти!
Воркшоп організував Херсонський обласний благодійний фонд “Об’єднання” в рамках ініціативи «Херсонська область: громадська безпека та відновлення в умовах змін», за підтримки Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) в Україні та за фінансової підтримки Уряду Данії.
