Згідно з результатами соціологічних досліджень, проведених за допомогою онлайн-панелі Херсонської громади, було зібрано дані про громадську думку. З липня 2023 року по вересень 2024 року команда дослідників, що складається з експертів з Херсонського обласного відділення Соціологічної асоціації України та Нью Імідж Маркетинг Груп, на замовлення Фонду громади міста Херсон «Захист», здійснили 32 дослідження.
Основні результати та висновки
Однією з перших значущих находок стало виявлення єдності серед мешканців Херсонської міської громади. Незважаючи на те, що більше двох третин населення залишило місто, херсонці продовжують бути частиною одного інформаційного поля, щодня користуючись однаковими соціальними мережами та веб-сайтами рідного краю, а також мають схожі позиції стосовно значної кількості питань. Відмінності в відповідях тих, хто залишився в місті, і тих, хто переїхав, мали характер винятків і зафіксовані лише за обмеженим колом запитань. Більшість переселенців вказують на бажання повернутися до Херсона, якщо в місті стане безпечніше.
Однак дослідники також зазначають про поступове виникнення відцентрових тенденцій. Деякі переселенці змогли досить швидко адаптуватися до нових умов: підвищити свої доходи та соціальний статус, що зменшує їх мотивацію повернутися. Час, що минає, робить міграційні процеси все менш оборотними. Досвід інших конфліктів показує, що багато мігрантів можуть не повернутися, навіть якщо на даний момент цього бажають.
Ризик нерепатріації населення до війни є серйозним викликом для Херсона, адже люди є основним ресурсом для відновлення міста. Тому важливо зберігати емоційний зв’язок переселенців із Херсоном і підтримувати єдність громади. Це може бути здійснено шляхом дистанційного залучення до міського життя, що дозволить навіть тим, хто знаходиться за межами регіону, впливати на суспільні процеси та висловлювати свої думки. Херсонці активно підтримують такі ініціативи.
Не менш важливою рисою херсонської громади є виражена міська ідентичність. Локальний патріотизм підтримує національну гордість і органічно вплітається у загальну ідентичність. Гордитися містом і бути херсонцем стає невід’ємною частиною української ідентичності. Відчуття належності до Херсона переважає над регіональними ідентичностями, які займають другорядне місце у свідомості громади.
Міська ідентичність значно впливає на формування політики пам’яті. Жителі Херсона прагнуть поєднувати різні етапи історії у символіці міста. Більшість херсонців підтримують ідею створення спільного меморіалу в Парку Слави на честь борців за Україну в різні історичні періоди. Мешканці позитивно оцінюють діяльність щодо деколонізації топонімів та пропонують використовувати місцеві нейтральні назви або повернути старі, якщо вони не мають імперських значень.
В умовах війни волонтерська діяльність отримала новий імпульс. Громадські організації стали авторитетними інституціями в Херсоні. Херсонці високо оцінюють роботу волонтерів і активно долучаються до благодійності, допомагаючи іншим або роблячи донати.
Хоча громада демонструє стійкість і віру в перемогу, поступово зростає втома від війни. Мешканці Херсона потерпають від обстрілів, зросла кількість випадків втрати родичів і майна. Багато людей стикаються з проблемами працевлаштування та змушені шукати менш оплачувану роботу. Проблеми не оминули й тих, хто виїхав із міста, хоча в середньому вони перебувають у кращій матеріальній та психологічній ситуації.
Загалом, нині більшість мешканців Херсона відчувають невдоволення. Показники їхнього самопочуття за останній рік мають тенденцію до погіршення, що відображається на здоров’ї. Лише невелика частина херсонців вважають себе цілком здоровими.
Психологічне виснаження виявляється також у відписках від Telegram-каналів, що може бути свого роду «запобіжником» для збереження психічного здоров’я. Багато опитаних стежать за новинами фронту не щодня, а щогодини, сприймаючи все, що відбувається, близько до серця. Попри це, херсонці не втрачають оптимізму і вірять у позитивні зміни, сприймаючи майбутнє через поняття «надія» та «очікування покращення».
Результатом воєнної агресії стало те, що переважно російськомовна громада Херсона у повсякденному спілкуванні перейшла на українську мову, що також стало актом спротиву загарбникам.
Мешканці Херсона висловили бажання створити спеціальний музей, присвячений подіям 2022 року, де багато з них готові поділитися власними історіями, експонатами та фотографіями. Головними темами такого музею стали б громадський спротив та загальна стійкість Херсона.
Є також думка, що Херсон майбутнього стане іншим містом, ніж він є сьогодні. Респонденти висловлюють різні бачення оновленого міста, наповнюючи його своїм значенням, однак загальний запит на новизну перевищує побажання повернення до старого.
Для детального ознайомлення з результатами дослідження, можна завантажити повний звіт:
Дослідження проведено благодійною організацією «Фонд громади міста Херсон «Захист» у рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Pact в Україні.
Зміст даного матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає думки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Використання будь-яких частин цього продукту в будь-якому форматі дозволене з обов’язковим посиланням на джерело.
