“Зберіг”. Одне повідомлення та одне слово, яке отримувала щоразу жителька Білозерки, що на Херсонщині, Ангеліна Вєтрова від свого старшого сина Євгена. На той момент між ними були не просто тисячі кілометрів, а лінія фронту та страшне слово – окупація. Жінка зазначає, за допомогою нотаток хотіла передати синові те, що відбувається вдома. Тому детально описувала побачене, почуте та пережите. І навіть не могла подумати, що своєрідний щоденник отримає продовження у вигляді книги. Зараз тираж налічує 250 примірників українською та англійською мовами. Також створена онлайн-версія видання. Вторговані за продаж кошти родина спрямовує на підтримку Збройних Сил України.
Ангеліна розповідає, що почала писати щоденник, коли окупанти наблизились до їхнього містечка. На кожний запис вона віддавала емоції пережитих днів, щоб син міг зрозуміти та відчути співчуття. Жінка описувала страх, безпорадність та інші почуття, що супроводжували її під час окупації.
Серед найемоційніших сторінок щоденника є запис про мирний мітинг та бої в Бузковому парку. Ангеліна поділилася досвідом, коли їх селище зазнало масованого обстрілу, що змусило їх покинути рідний дім.
Після виїзду в безпечне місце, родина вирішила перетворити нотатки в книгу-донат для допомоги військовим. Цей проєкт був реалізований завдяки участь усіх членів родини, яка допомагала у перекладі, дизайні та випуску видання. Книга вже привернула увагу не лише в Україні, а й за кордоном.
Ангеліна зазначає, що ризикувати вести щоденник в умовах окупації було важко, але варто. Вона вважає, що світ має знати правду про те, що відбувається. Наразі вона чекає на Перемогу, щоб повернутися додому.
