Часом люди можуть виявитися на тимчасово окупованій території України і стати свідками злочинів, скоєних військовими формуваннями з Російської Федерації. Як в такому випадку задокументувати злочин і при цьому залишитися в безпеці? У цій статті наведено практичні рекомендації для тих, хто з якихось причин залишився в окупації та став свідком злочину.
Визначення воєнного злочину з точки зору міжнародного права
Воєнні злочини, скоєні проти цивільного населення, регулюються низкою міжнародних документів:
- Римський статут Міжнародного кримінального суду (1998) – стаття 8 містить визначення воєнних злочинів, спрямованих проти цивільних осіб.
- Женевські конвенції (1949) та Додаткові протоколи (1977) – зокрема, Четверта Женевська конвенція захищає цивільне населення.
- Гаазькі конвенції (1899, 1907) – регламентують закони та звичаї ведення війни.
- Конвенція про запобігання злочину геноциду (1948).
- Конвенція проти катувань (1984).
Ключові категорії воєнних злочинів
- Злочини проти життя та здоров’я: умисні вбивства, катування, біологічні експерименти, завдання серйозних страждань.
- Злочини проти особистої гідності: наруга над людською гідністю, принижуюче поводження, сексуальне насильство.
- Злочини проти власності: незаконне присвоєння майна, масове знищення, мародерство.
- Злочини проти основних прав: примусові роботи, депортація, взяття заручників.
- Злочини проти вразливих груп: злочини проти дітей, медичного персоналу, журналістів.
- Злочини проти цивільної інфраструктури: атаки на громадські об’єкти, знищення культурних цінностей.
Задокументовані воєнні злочини Росії в Україні
- Невибіркові атаки на мирне населення, які призвели до численних жертв.
- Позасудові страти цивільних осіб.
- Катування та сексуальне насильство щодо затриманих.
- Депортація українських громадян, зокрема дітей.
- Атаки на об’єкти цивільної інфраструктури: медичні заклади, навчальні заклади, житлові будинки.
Дії свідка воєнного злочину
1. Зафіксувати деталі інциденту
Запам’ятайте дату, час, місце події, а також учасників. Зверніть увагу на особливі прикмети злочинців (зріст, риси обличчя).
2. Документування доказів
Якщо є можливість, безпечно зробіть фотографії або відео. Рекомендації:
- Використовуйте прихований режим зйомки.
- Зберігайте матеріали в захищених хмарних сервісах.
- Маскуйте файли, аби вони виглядали як звичайні фото чи документи.
- Вибирайте безпечні месенджери з функціоналом самознищення повідомлень.
- Користуйтеся VPN при передачі даних.
3. Обережність в управлінні інформацією
Якщо існує ризик, що телефон опиниться в руках окупантів, уникайте фіксації доказів на електронні пристрої, використовуйте пам’ять.
4. Передача інформації
Якщо ваші знайомі виїжджають з окупованої території, передайте їм звіти для правоохоронців чи міжнародних організацій.
5. Повідомлення після евакуації
Після виїзду на підконтрольну територію, зверніться до правоохоронних органів або правозахисних організацій, гарантуючи конфіденційність свого свідчення.
Відповідальність за воєнні злочини
Воєнні злочини не мають терміна давності і підпадають під міжнародну юрисдикцію. Відповідальність лежить на всіх, хто брали участь у їх скоєнні.
Основна рекомендація
Не намагайтеся ризикувати життям під час збору доказів. Свідчення можуть бути надані пізніше, коли ви будете в безпеці.
