Фахівці “Першого Таврійського” хабу в Херсоні більше двох років працюють з Дашею та її родиною. Бабуся Галина — надзвичайно сильна жінка, яка пережила важкі втрати. Вона щодня приводить свою внучку до хабу для розвитку дитини та каже: “Хаб — це місце щасливого спілкування дітей та дорослих, це розвиток і виховання, це дружба — усе це відібрала у дітей війна.”
Три покоління взаємопідтримки у важкі часи
Галина вперше привела свою онуку Дашу до хабу два роки тому, коли хаб працював в межах програми ЮНІСЕФ “Спільно”. Дівчинка потребувала допомоги у соціалізації. Раніше родина Галини жила мирно в Херсоні, в красивому районі поблизу Дніпра. Галина, її чоловік, два сини, невістка та онука Дар’я мали затишний дім і працювали, а бабуся та дідусь доглядали за господарством.
Перша біда: За рік до початку війни унаслідок коронавірусної інфекції помер батько Даші — старший син Галини. Згодом почалася війна, і з 24 лютого 2022 року рідна домівка Галини почала піддаватися ворожим обстрілам. Перші три тижні вони провели в підвалі, куди їх евакуювали волонтери. Даша, якій тоді виповнилося лише два роки, згодом стала боятися незнайомих людей. Галина згадує: “Даша була, як їжачок, не бажала спілкуватися, не віталася і лише плакала”.
Після цього вони залишилися у своєму будинку, не бажаючи виїжджати: “Ми з дідусем знали, що ми старі люди і не зможемо знайти роботу. А невістка була змушена звільнитися, і невідомо, чи знайде роботу в іншому місті. Ми вірили в Збройні Сили України і з нетерпінням чекали на визволення”, — ділиться Галина.
Проте через місяць після визволення почалися нові обстріли, і в їхній дім вдарила перша ворожа ракета. Родина залишилася без житла і вимушена була переїхати до безпечного район. Там вони оселилися в квартирі далеких родичів, які також стали біженцями.
Невдовзі після цього загинув молодший син Галини, потрапивши під ворожий обстріл біля їхнього будинку.
У 72 роки Галина витримує випробування: вона піклується про хворого чоловіка, підтримує домашнє господарство, водить Дашу до хабу, поки мама працює. “Наша родина тепер складається з чотирьох”, — говорить Галина, — “але ми живемо вірою та надією, дбаємо про нашу дівчинку”.
На початку відвідування хабу Даша боялася всіх, не могла висловити свої емоції і просто плакала. Педагоги почали її намагатися заспокоїти і навчити. В результаті дівчинка стала малювати, ліпити, спілкуватися з іншими дітьми, знайшла нових друзів. Заняття з психологом і логопедом допомогли Даші подолати багато труднощів. Тепер, навіть повернувшись додому, вона продовжує займатися творчістю, і бабуся може відпочити від щоденних турбот.
Галина висловлює вдячність хабу та ЮНІСЕФ: «Вони подарували моїй онучці дитинство. Якби не їхня підтримка, не знаю, що б ми робили з Дашиними страхами. Зараз вона просто ожила. Велике серце потрібно, аби так любити та об’єднувати дітей.»
Дар’я, адміністраторка хабу, організовує заняття для дітей
Дар’я налагоджує комунікацію з батьками і розробляє графіки занять. Вона займалася з Дашею розмальовками та вивчала кольори. Поступово малюнки дівчинки стали яскравішими. Спочатку заняття тривали лише 3-5 хвилин, а нині Даша здатна займатися 30 хвилин 2-3 рази на день. До хабу періодично запрошують фахівців, які проводять різні заняття для дітей та батьків.
Наталія, психологиня хабу, працює з соціальною поведінкою дітей
Разом з Наталією було розроблено денний розпорядок для Даші, що допомогло знизити її емоційне навантаження та поліпшити спілкування з оточенням. За результатами кількох місяців індивідуальної та групової роботи Наталія відзначає прогрес: “Даша перестала боятися, почала активно спілкуватися з іншими дітьми і грати в командні ігри. Вона навчилася чітко висловлювати свої бажання і почуття.”
Логопед Анна навчає правильного вимовляння і мовленню
Протягом двох років заняття з логопединою допомогли Даші поліпшити мовлення, розвинути словниковий запас та покращити логіку і пам’ять.
Валентина, кейс-менеджерка хабу, веде індивідуальний супровід сімей
У рамках індивідуального супроводу Даші були закуплені матрац, ковдра, подушка і постіль. Для дитини також придбали дитяче ліжко та письмовий стіл за підтримки волонтерів.
У хабі відвідувачі підтримують одне одного: організовано своєрідний “банк зайвого одягу”, де батьки можуть залишити непотрібні дитячі речі для інших.
Галина впевнена, що, незважаючи на війну, Даша переживає своє справжнє дитинство, яке відібрати не зможе ніхто.
Громадська організація “Успішна жінка” у співпраці з ЮНІСЕФ та за підтримки Європейського Союзу реалізує проєкт “Надання психосоціальної підтримки та кейс-менеджмент родин з дітьми у Херсонській області, які постраждали внаслідок війни” у форматі хабів, впроваджуючи інтегровану модель психосоціальних послуг.
Галина Бахматова
