Російська окупації Херсона завдала місту не лише матеріальних, а й культурних втрат. Одним із найбільших злочинів проти мистецької спадщини стало пограбування Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка.
Під час окупанції російські окупанти вивезли з херсонського музею понад 10 тисяч робіт із майже 14 тисяч, серед яких – картини, скульптури, графіка. Музейники продовжують ретельно документувати всі викрадені роботи, збираючи докази злочинів. Художники ж, у свою чергу, відповідають мистецькими ініціативами, що не дають стерти ці втрати з культурної пам’яті.
Відповідь митців на мародерство окупантів
Це стало поштовхом до створення проєкту «НЕ/вкрадене. Штудії та алюзії», авторкою якого є Олена Балаба. Про старт проєкту повідомили на сторінці Херсонського обласного художнього музею імені О.Шовкуненка.
Авторка проєкту наголошує, що він має на меті привернути увагу до творів-хітів музею, які Херсон мав та втратив:
«Люди мають знати, які шедеври були у музеї до окупації та що саме вкрали окупанти. Сучасними штудіями ми нагадуємо, що злодії вкрали картини з музею, але Україна жива та продовжує боротьбу».
Як стало відомо з соцмереж, Олена Балаба – одеситка. У фейсбук вона пише, що на створення проєкту її надихнули херсонці, які продовжують битися за свій музей і зараз ретельно збирають все про вкрадені роботи та фіксують злочини росіян.
Перша робота проєкту – «Річковий причал»
Першою робою оприлюдненою у межах проєкту «НЕ/вкрадене. Штудії та алюзії» стала штудія художника Матвія Вайсберга до картини Григорія Сергєєва «Річковий причал 1925 рік. Картинки старого Херсона». Оригінал цієї роботи належав до колекції Херсонського музею колекції, доки не був викрадений окупантами у 2022 році.
Вайсберг, не маючи змоги побачити картину наживо, створив свою штудію за архівними матеріалами. Він сподівається, що зможе одного дня повернутися до мирного Херсона і написати нове полотно з натури.
«Цю роботу сьогодні побачив мій друг, який після відпустки повертається на службу в Херсон. Він відразу впізнав це місце, яке я ніколи своїми очима не бачив. Це – великий для мене комплімент. Маю надію скоро побачити і намалювати з натури мирний український Херсон», – пише художник.

Штудія художника Матвія Вайсберга
Його штудія вже знайшла відгук у херсонців. Так, користувачка соцмереж, пані Анжела одразу впізнала рідні місця:
«У мене багато дитячих годин пройшло на тому березі, ми з мамою йшли повз Річковий вокзал, повз причали з невеличкими моторними човнами і катерками, до дебаркадера – двоповерхової плавучої споруди, де чекали на катер, який віз нас на татів корабель, що стояв на рейді. А потім на кораблі уночі можна було почути крик філіна з плавнів. Зараз, напевно, і плавнів там немає, і філінів».