У Білозерці життя продовжується, незважаючи на звуки вибухів. Місцеві мешканці, попри обстріли та постійний страх, намагаються жити далі і мають потребу в різних соціальних та юридичних послугах.
Таїсія Володимирівна Алпеєва — завідувач державної нотаріальної контори у Білозерці, яка незважаючи на виклики війни, продовжує допомагати людяно зберегти правовий порядок в умовах хаосу.
“Нотаріус — це запорука правової безпеки. Якщо я можу допомогти людям почуватися захищеними, я виконую свою місію,” — зазначає вона, хоча голос її видає втому від тривалої роботи під обстрілами.
У розмові з Таїсією Володимирівною ми дізнаємось про її професійний досвід, а також про те, як вона забезпечує доступ до нотаріальних послуг в умовах війни.
Нотаріальна діяльність у цій родині має глибокі коріння. Свою кар’єру Таїсія розпочала у 18 років, перейнявши досвід у бабусі — відомої нотаріуски в Білозерському районі, яку звали так само, як і її. Вона вирішила продовжити традицію своєї родини.
Під час навчання на заочній формі в Київському університеті та юридичної практики, вона працювала помічницею нотаріуса разом з бабусею не тільки в Білозерці, а й у Станіславі. У 2006 році, після отримання освіти, вона розпочала свою кар’єру самостійно в державній нотаріальній конторі.
З того часу вона залишалася на своєму місці, виїжджала з дітьми лише під час окупації. Проте на початку 2023 року, після звільнення регіону, повернулася додому і відновила свою діяльність.
“Після повернення додому з’ясувалося, що залишатися у Велетенському небезпечно. Обстріли пошкодили наш дім, і він став непридатним для життя. Зараз ми живемо в Правдиному — добрі місцеві жителі прийняли нас до себе,” — розповідає Таїсія.
Раніше в конторі працювало чотири фахівці, тепер у п. Алпеєвої залишилася одна помічниця Вікторія Петрівна Шевченко, яка допомагає з документацією. За словами завідувачки, вони разом пережили обстріли та дронові атаки, вислухавши численні історії жителів громади.
В умовах небезпечної обстановки, Таїсія проводить прийоми в Білозерці двічі на тиждень, але щоденно консультує населення онлайн.
“Власники багато бояться залишати свої домівки через обстріли, тому я можу здійснювати нотаріальні дії тільки в офісі, де є необхідні матеріали,” — зазначає вона.
Кожен запит від клієнта унікальний. Таїсія ретельно вислуховує проблеми людей і шукає можливості допомогти.
“Я роз’яснюю, які документи знадобляться. Якщо документи втрачені, я можу звертатися в архіви. На щастя, архіви нашої та Херсонської нотаріальної контор були у безпеці завдяки своєчасним діям,” — розповідає нотаріус.
Найпоширенішим запитом залишається оформлення спадщини, але нині багато людей потребують його для документів на відновлення зруйнованого житла.
“Зараз ми навіть засвідчуємо договори купівлі-продажу. Так, це дивно, але люди продовжують купувати житло в Білозерці та навколишніх селах. Наявність державних нотаріусів робить ці послуги доступнішими,” — додає співрозмовниця.
Таїсія вважає, що нотаріуси повинні постійно підвищувати свою кваліфікацію. Під час війни, коли законодавство змінюється, а послуги для мешканців прифронтових територій спрощуються, це вкрай важливо. Окрім двохрічних професійних курсів, вона також бере участь у семінарах та навчаннях Міністерства юстиції.
“Зміни в законодавстві постійні. Термін дії окремих нотаріальних процедур продовжено через війну. Без знання нововведень неможливо надавати допомогу, особливо, коли все виглядає безнадійно. Часто доводиться бути не лише спеціалістом, а й психологом, щоб заспокоїти та вислухати,” — говорить нотаріус.
Таїсія також зізналася, що сама відчуває страх під час обстрілів і переживає за дітей: сина Андрія, студента аграрного університету, та доньку Діану, ученицю дев’ятого класу, які навчаються онлайн.
“В районі нашого офісу вже траплялися приліти. Я під час вибухів автоматично падаю на коліна. Здається, вже думаю, чи не варто купити наколінники,” — жартує вона, намагаючись зняти напругу.
Проте, коли починає трястись вікно і електричність зникає, вона негайно запускає генератор і продовжує роботу.
“Моя робота — це не лише документи, а й підтримка людей, які втратили свій звичний світ, але прагнуть зберегти свої права й гідність. Я завжди намагаюся дати їм надію, і в цьому є сенс моєї праці,” — підсумовує державний нотаріус.
Ірина Квітка
