Тетяна, дізнавшись про знахідку, звернулася до поліції з проханням провести ДНК-експертизу для підтвердження приналежності залишків її чоловіку. Однак правоохоронці відмовили, пославшись на несумісність термінів зникнення.
Невдовзі друзі надіслали їй фотографії особистих речей, знайдених поряд з останками, серед яких вона впізнала шорти Миколи.
“Тіло було без одягу, але річ була поруч. Його, мабуть, знайшли в горіховому саду, де Микола працював механізатором”, – висловила припущення Тетяна.
У лютому 2025 року вона знову звернулася до слідчого зі запитом про порівняння ДНК-сина з виявленими залишками.
“13 березня 2025 року слідчий зателефонував мені на роботу. Він підтвердив збіг ДНК на 99%”, – згадавши цей момент, сказала жінка.
Після цього Тетяні видали довідку, в якій як причину смерті вказали “перелом черепа внаслідок удару тупим предметом”. Згідно з висновками експертів, у чоловіка також були зламаними кілька кісток кінцівок. У графі “Обставини смерті” зазначено, що він став жертвою катувань і вбивства, котрі вчинили російські військові під час окупації.
“Його катували, а потім добили ударом по голові. Я бачила, що в нього в черепі була дірка. Переламали ноги й руки. Я не можу зрозуміти, що може спонукати людину на таке?” – зі сльозами згадує вона.
Після ідентифікації родичі виїхали до Нововоронцовки, щоб забрати залишки Миколи. Через небезпеку обстрілів у Херсонській області рідні вирішили поховати його в Норинську, на Житомирщині – в рідному селі.
“Незважаючи на небезпеку, ми вирушили туди та витратили цілу добу. 22 березня 2025 року його поховали як військового, адже він загинув у російському полоні. Я вдячна меру Овруча та голові села за допомогу. Я сама вибрала дату смерті – 17 серпня 2022 року, день його викрадення”, – зазначила дружина.
Тетяна має підозри щодо причетності до викрадення Миколи старости села Новокаїри Олександра Позднєєва та Олександра Осєєва. Перший заявляв, що Микола “забагато говорить”, а другий – розповідав окупантам про місця проживання учасників бойових дій.
“Мій чоловік не брав участі у бойових діях, інколи лише проходив військові навчання. Осєєв чи Позднєєв сказав моїй кумі, що її кум може бути в посадці”, – додала вона.
На думку Тетяни, особи, причетні до викрадення та смерті її чоловіка, мають понести відповідальність: “Справедливість має бути досягнута, і винні повинні бути покарані”.
Нагадаємо, що 17 серпня 2022 року Миколу Гарбара викрали російські військові прямо з його дому в Новокаїрах. Свідки підтвердили, що на місце прибув бронеавтомобіль “Тигр”, з якого зійшли військові й погрожували родині. Після певного часу Микола сам вийшов, сів у свій автомобіль, за кермом якого вже сидів один із військових, і поїхав у невідомому напрямку.
Від тієї миті рідні не отримували жодної інформації про його місцезнаходження, тож чоловіка вважали зниклим безвісти.
