На ділянці колишнього Каховського водосховища почав рости вербовий ліс, який, якщо не буде повторного затоплення, може стати найбільшим в Європі протягом двадцяти років.
Таку заяву зробив академік НАН України, еколог та геоботанік Яків Дідух в інтерв’ю РБК-Україна.
Високі верби на місці зруйнованого водосховища
Вчений зазначив, що саме влітку минулого року, коли було зруйновано дамбу Каховської ГЕС, верба почала давати насіння. Це призвело до швидкого проростання рослин на території, де раніше існувало водосховище.
«Виникали прогнози про можливі пилові бурі на території, але цього не сталося, адже саме в цей час почала активно рости верба. Водосховище було знищене в червні, коли верба активно плодоносила, і насіння швидко проросло. Якби це сталося восени або взимку, процес розвитку рослин був би значно гіршим», – пояснює еколог.
За його словами, вже наступного року заввишки верби сягали 2 метри, а через пів року досягли 5 метрів. Це вражаючі показники.
«Восени 2023 року верби сягали вже 2 метрів. На одному квадратному метрі розміщувалося до 25 пагонів. Рослини добре розвивалися, адже в мулі зберігалося багато корисних речовин. Восени 2024 року вони досягнуть висоти 5 метрів», – додає Яків Дідух.
Він також наголошує, що вербові ліси швидко зростають, і за 20 років можуть сформувати великий масив. У разі його збереження, Каховський вербовий ліс має шанс стати найбільшим в Європі.
«Однак якщо територію вирішать знову затопити, це призведе до серйозних екологічних наслідків. Вербові ліси вже зникли в багатьох регіонах, і в Європі їх охороняють. Якщо вдасться відновити цей ліс, він стане найбільшим у Європі», – підкреслює експерт.
Вербові ліси є цінними екосистемами. За словами Якова Дідуха, в них мешкає до 60 видів птахів, що є найвищим показником, а також близько 450 видів комах, зокрема й рідкісних.
«Ми працюємо над відновленням Великого Лугу та унікальних заплавних лісів верби. Хоча вони можуть бути не такими, як раніше, через вплив нових інвазійних видів», – зауважує вчений.
Наукові дослідження тривають
А наразі вчені-екологи займаються створенням методики оцінки збитків, завданих природі України внаслідок військових дій. Це необхідно для того, щоб міжнародні суди змогли визнати ці збитки для подальшого вирішення питання репарацій.
Вчені працюють на різних постраждалих територіях, зокрема у різних частинах Каховського водосховища, якщо дозволяє безпекова ситуація. Вони також прагнуть оцінити ймовірні наслідки воєнних дій на навколишнє середовище, щоб запобігти або мінімізувати негативні наслідки.
