Кав’ярня, що належить Алісі Істоміній, функціонує в Дніпровському районі з 8:00 до 20:00. Цей заклад став унікальним місцем в мікрорайоні, який часто страждає від обстрілів з боку російських військових. Навіть пробите уламком вікно тут декорували сердечком. Про деталі роботи кав’ярні читайте в нашому інтерв’ю.
– Пані Алісо, розкажіть про свою кав’ярню – що тут є, як вона працює?
– Ми працюємо щодня і пишаємося цим, адже з моменту, коли стали власниками закладу, жодного дня не закривалися, незважаючи на обставини. Це стало нашим «знаковим» досягненням. Люди знають, що, що б не відбувалося, вони завжди можуть завітати до нас. Ми відкриті з 8:00 до 20:00, і місцеві мешканці часто приходять.
Під час деокупації, коли протягом 28 днів ми були без води і електрики, ми також продовжували працювати. Наш бариста Влад приніс мангал, і ми смажили хот-доги, а також варили каву в турці. Було важко, особливо коли після роботи поверталися додому, наповнені димом, і не було можливості нормально помитися. Але в цьому було щось романтичне. Ейфорія від звільнення змушувала нас ставитися до труднощів легковажно. Люди, які чекали каву в черзі по 20 хвилин, стали нашими постійними клієнтами. Це залишиться в пам’яті як незабутній досвід.
Я веду TikTok, і чула відгуки на кшталт «Навіщо ви працюєте, там так небезпечно?» Відразу видно, що це пишуть не місцеві жителі, адже мешканці знають, чому ми працюємо. Життя триває, люди залишаються в Дніпровському районі та хочуть відпочити за чашкою кави. Саме тому ми продовжуємо працювати.
У нас є все необхідне для відпочинку та кави. Наші десерти завжди смачні. Підходимо до якості серйозно, адже можна купити десерт у супермаркеті, а можна
насолодитися справжнім смаком, як готувала мама.
Також ми пропонуємо закуски – хот-доги, паніні. Ще одна наша особливість – ми намагаємося кілька разів на рік вводити новинки та авторські напої, щоб дати людям різноманітність. У Херсоні зараз дуже мало місць для відпочинку, тому ми намагаємося створити для наших відвідувачів атмосферу, де вони можуть отримати позитивні враження. Проводимо тематичні фотодні, де фотографи навідуються до нас, щоб зафіксувати моменти радості.
– Як ви відкрили свою кав’ярню?
– Разом з чоловіком ми мріяли про кав’ярню, накопичували кошти, однак почалась війна, і все встало на паузу. Думки про виїзд були з усіма, хто залишався в Херсоні, але після загибелі наших знайомих унаслідок скиду мін ми вирішили залишитися. Всі сподівалися, що це ненадовго.
Після початку вторгнення ми втратили роботу. Після довгих роздумів вирішили, що можемо спробувати реалізувати нашу мрію, відкривши кав’ярню. З того часу, як відкрилися, ми демонструємо нашу позицію та протестуємо проти окупанта, адже на той час це було важливо також з точки зору безпеки. Багато бізнесів притискали, особливо якщо їхні власники поїхали.
– Чи змушували вас реєструватися за російськими законами?
– Нам пощастило, адже кілька разів вони перевіряли нашу діяльність і не проявляли агресії, запитували про документи. Ми говорили, що чекаємо на паспорти, щоб переписати все на них, щоб нас не чіпали.
Попереду було ще багато труднощів. Важко було уявити, що ми могли б закритися, якщо окупація тривала. З кожним тижнем агресія зростала, й від нас вимагали документи.
– Які зміни ви внесли до інтер’єру кав’ярні?
– Ми постійно вдосконалюємо простір: фарбуємо стіни, оновлюємо декор. Сердечка на вікнах залишились з Дня закоханих, вони створюють затишок і подобаються гостям, тому ми їх не прибираємо.
- – Чи пов’язане ваше життя з кавою?
- – Ми з чоловіком полюбляли відвідувати різні кав’ярні і мріяли про власний заклад, який би працював до пізньої години. Адже в Херсоні не було де попити кави після роботи.
Кав’ярня стала нашою мрією, ми хочемо, щоб вона була комфортною для всіх. Якщо хтось хоче каву, навіть коли ми вже закриваємось, ми не відмовляємо, адже знаємо, як це важливо.
– Чи багато у вас відвідувачів зараз?
Після деокупації багато людей повернулися, наша кав’ярня була завантаженою, літня тераса заповнена. Але в останні місяці спостерігається падіння відвідуваності через активні обстріли дронів. Зимою ми працювали ледве з нулем. Зараз, із потеплінням, відвідувачів стало більше.
Ми сподіваємось на прихід весни, коли все розквітне і стане трохи безпечніше.
– Чи є у вас страх?
– Так, звичайно. Ми чули обстріли неподалік, і уламки пробили скло в нашій кав’ярні. На щастя, у нас є дрон-відстежувач, і коли він сигналізує, ми застерігаємо відвідувачів.
Звикаємо до цього. Це і добре, і погано водночас. Внутрішня тривога не залишає нас. Звісно, можна було б переїхати в інший район, але там вже багато кав’ярень, а тут живуть люди. Якщо закриються всі заклади, що робити тим, хто залишився?
фото Христини Бондар і Аліси Істоміної
Цей матеріал підготовлено за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт та реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа. Програма фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.
Місто Сонця – інформаційне видання, новини Херсона, Херсонщини, Події Херсон, Херсонські новини, Україна.
