Анна, заступниця командира роти з психологічної підтримки у складі 34 окремої бригади берегової оборони ВМС ЗСУ, розповідає про виклики, з якими зіштовхуються військовослужбовці під час тривалої війни. Вона підкреслює, що на морально-психологічний стан бійців впливають різноманітні фактори, включаючи виконання бойових завдань, часті обстріли, тривалі розлуки з рідними та фізичну втому.
До початку війни Анна викладала у навчальних закладах. Свою історію вона поділилася із Суспільним.
Анна мріяла про військову кар’єру з дитинства. Після початку повномасштабної агресії вона почала займатися волонтерською діяльністю, а в червні 2023 року приєдналася до Збройних сил України.
“Від початку вторгнення я знала, що повинна служити. Я хотіла допомогти, але не знала, як саме, поки не знайшла шляхи стажування”, – ділиться Анна.
Анна “Юта” у вишитій сорочці. Фото надане Анною
Анна має філологічну освіту, а в цивільному житті працювала вчителькою. Тепер вона виконує обов’язки, пов’язані з психологічною підтримкою військових.
“Спочатку я була бойовим медиком, а згодом пройшла курси та отримала необхідну освіту. Тепер займаюся формуванням морально-психологічного стану наших бійців”, – розповідає вона.
Процес роботи. Суспільне Херсон
“Психологічна допомога військовим дуже важлива. Вони мають можливість поговорити з кимось, отримати підтримку”, – коментує один із колег Анни, військовослужбовець Костянтин.
Анна вважає, що індивідуальний підхід до кожного військового є ключовим. Вона використовує різні методи, серед яких бесіди та реабілітаційні заходи. Значну роль відіграють дитячі малюнки, які привозять волонтери.
“Ці малюнки допомагають бійцям відволікатися та покращувати свій моральний стан. Вони нагадують про дім і сім’ю”, – зазначає “Юта”.
Дитячі малюнки. Суспільне Херсон
Анна працює на посаді психолога вже більше півроку і також відчуває втому від виконуваної роботи.
“Спочатку я горіла бажанням допомагати, але зараз усвідомлюю, що це дуже важко. Я намагаюся вирішувати проблеми на найвищому рівні”, – говорить вона.
Анна також зазначає, що надає підтримку своєму батькові, який служить разом із нею, що полегшує їй службу.
Анна з батьком біля стели на в’їзді в Херсон. Фото надане Анною
Вона має намір продовжити службу після завершення війни.
“Поки що не планую залишати свою посаду. Ми тримаємося. Все, що від нас залежить, ми зробимо для України”, – підсумовує Анна.
Суспільне Херсон
