У перші три місяці 2025 року на анексованому Криму проводилися щонайменше 13 обшуків, із них 7 — у представників кримськотатарського народу. Часто місцевих мешканців, зокрема кримських татар, затримують російські силовики під звинуваченням у “дискредитації російської армії”.
Це стало відомо під час пресконференції щодо порушень прав людини за перший квартал 2025 року. Протягом цього періоду на півострові зафіксовано 38 затримань, у тому числі 12 проти кримських татар. Найбільше арештів (14 випадків) було пов’язано з “дискредитацією армії”, ще 13 людей утримували через “державну зраду”, а 5 — у справі “Хізб ут-Тахрір”.
Окупанти також провели 13 обшуків, зокрема 7 у домівках кримських татар, здійснили 36 арештів (з яких 21 стосувались татар) і призначили 44 допити (16 — у відношенні представників корінного народу).
Порушення права на справедливий суд було зафіксовано у 70 випадках, із яких 39 стосувались кримських татар. Також документовано 17 випадків порушення прав на охорону здоров’я, з яких 12 торкнулися представників кримськотатарського народу.
Голова кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв зауважив, що незважаючи на зменшення обшуків, на Криму поширюється практика викрадень. Людей затримують під час нічних обшуків і відпускають лише за умови мовчання.
Також варто зазначити, що один з кримськотатарських в’язнів, Рустем Віратті, помер у російській колонії, де його утримували після обшуків у його будинку на Херсонщині навесні 2023 року. У той же час на свободу вийшли троє політв’язнів зі справи “першої Бахчисарайської групи”: Ремзі Меметов, Зеврі Абсеїтов і Рустем Абільтаров, які провели 9 років у російській колонії.
Також варто згадати вирок окупаційного суду в Криму, який засудив кримського татарина Халіла Аметова до 5 років ув’язнення за участь у батальйоні імені Номана Челебіджихана. Аметова затримали на Херсонщині, та переправили до Сімферополя, де його зараз тримають у Володимирській тюрмі.
Ще одним прикладом репресій є вирок кримському митцю, якого засудили до 15 років ув’язнення за антивоєнну акцію: фарбування фасаду окупаційної адміністрації у синьо-жовті кольори. Незважаючи на тиск та жорстоке поводження, цей чоловік продовжує свою творчість, малюючи та пишучи листи з-за ґрат, підтримуючи дух опору.
9 квітня Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила важливу резолюцію, яка вперше прямо підтримує необхідність компенсації Україні за збитки, завдані російською агресією з 2014 року, включаючи окупацію Криму.
