У 2024 році зарплати українських урядовців зросли на 24%, за даними YouControl.
Часом складається враження, що думки Америки про Україну так само далекі, як і інформація уряду від реального життя мешканців Херсона.
Різниця в рівнях життя, проблемах, потребах та стражданнях людей настільки суттєва, що, якщо б не спільна армія й валюта, можна було б подумати, що мова йде про різні країни.
Сприйняття проблем у столиці нагадує ситуацію двадцятирічної давності, коли українці читали новини про Близький Схід.
***
У пам’яті залишаються не лише обстріляний Таврік — місце, де я побувала під час цього візиту, — а й власні відчуття занепокоєння. Не так пощастило опинитися в епіцентрі подій, але й болісно бути поруч.
Другий день я постійно думаю про близьких і друзів, які тепло вітають і радіють нашій зустрічі. Вони живуть у постійному страху, в умовах, де мені випала лише частка жаху. Як і багато стійких мешканців, вони намагаються працювати і жити попри обстріли. Це лише кілька думок за останній час, без урахування трирічного досвіду спостережень.
***
Вирушаючи з Херсона, відчуваю глибокий біль. Як би я не намагалася посміхатися на фото, це важко зробити. Мої візити в рідне місто рідкісні, і з кожним разом я помічаю незаперечний контраст. З кожною поїздкою стає дедалі небезпечніше: “червона зона” розширюється, ворожі дрони контролюють нові території і призводять до більших втрат серед цивільних. Прошу, говоріть про Херсон, звертайте увагу на все, що тут відбувається! В інших регіонах недостатньо усвідомлюють серйозність ситуації.
***
Уночі ворог обстріляв Корабельний район Херсона, завдавши шкоди двом навчальним закладам. Один з них отримав значні пошкодження: зруйновано дах, обвалилися перекриття та частково знищені стіни між кабінетами. Вибито 80 вікон.
***
Окупант знову цинічно порушив угоди та активно обстрілює ключовий об’єкт нашої енергетичної інфраструктури протягом більше доби.
По електростанції, яка постачає електроенергію до Херсона, ворог веде невпинний вогонь з артилерії та дронів. Атаки тривають досі.
Наші військові вели безперервну боротьбу, щоб протистояти ворожим ударам. Однак вранці окупанти досягли своєї цілі та знищили енергетичний об’єкт.
Енергетики працюють на межі можливостей, намагаючись стабілізувати ситуацію зі світлом у місті.
***
Херсонський квітень — це не лише про підвищення температури.
Це повернення до звичного ритму, що складається з простих речей — ранкової кави, спілкування у дворах та прогулянок на велосипеді.
Попри повсякденність, місто наповнюється життям у деталі — в звуках, жестах і знайомих образах.
