Сполучені Штати Америки продовжують шукати рішення для завершення війни, зокрема очікуючи поступок від України. Про це повідомляють впливові міжнародні видання. Ідеї, висловлені Дональдом Трампом, можливо, надають російській стороні певні переваги, при цьому не забезпечуючи реальні гарантії безпеки для України.
Для світової спільноти це питання геополітики, однак для українців, зокрема мешканців Херсонської області, це справжня боротьба за життя, безпеку та майбутнє. Рішення, ухвалені на відстані тисячі кілометрів, можуть мати тривалі наслідки.
Які справжні наміри США? Чому вони частіше виступають у координації з Росією в міжнародних організаціях? І які будуть наслідки, якщо США змістяться у бік Росії? Ці питання розглядає дипломат і директор аналітичного центру “Центр оборонних стратегій” Олександр Хара у коментарі для видання “Вгору”.
“Дії США – це аматорство та невігластво”
Контекст: Спеціальний представник президента Трампа, Стів Вітков, раніше заявив, що Україна має бути готовою до значних територіальних поступок на користь Росії, включаючи визнання анексії Криму та контроль над частинами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Віцепрезидент США Джей Ді Венс повідомив 23 квітня, що Сполучені Штати очікують територіальних компромісів від обох сторін для досягнення миру. У разі відмови від цих умов, США можуть вийти з переговорного процесу.
Стівен Вітков та Джей ді Венс. Джерело: Суспільне та Getty Images
Олександр Хара вважає, що для Віткова та Венса Європа не має особливого значення:
“Це зміна поколінь, і Джозеф Байден був останнім президентом США, який дійсно піклувався про європейські справи, пам’ятаючи про холодну війну. Ядерне стримування, яке тоді діяло, стримувало Росію від агресії. Тому, те, що вони пропонують, є прикладом аматорства і невігластва. Такі дії не можуть призвести до миру”.
Дипломат вважає, що США бажають помітно переглянути відносини з Росією, як це було в 2009 році після агресії проти Грузії, прагнучи дійти до згоди без урахування України чи Європи:
“Вони зосереджені на своїх пріоритетах, тому незалежно від того, який сценарій реалізується – припинення вогню чи замороження конфлікту – їхні дії не залежать від України”.
Саме тому, на думку Олександра Хари, США ігнорують порушення РФ щодо енергетичних угод, в той час як Україні чиниться тиск через затримку безпекової допомоги або обміну розвідувальними даними, як це відбулося у березні 2025 року.
Дипломат також допускає можливу втрату американської підтримки для України через неприйнятні пропозиції від США. Адже навіть певні territorial concessions не призведуть до тривалого миру і не забезпечать спокій для України:
“У найкращому випадку США можуть виглядати як миротворці, але насправді їхні вимоги ставлять їх на одну сторону з Російською Федерацією в політичному та дипломатичному контексті”.
У цьому контексті Олександр Хара підкреслює важливість двох резолюцій:
-
Резолюція Ради Безпеки ООН, прийнята з нагоди третьої річниці повномасштабного вторгнення, в якій Росію названо агресором та вимагається повне виведення її військ з території України. Цю резолюцію підтримали 93 країни, проти проголосувало 18, зокрема США, які запропонували альтернативну резолюцію, що не визнавала Росію агресором.
-
Резолюція про співпрацю ООН з Радою Європи, яку США не підтримали у березні 2025 року, закликала до співпраці для притягнення до відповідальності російських військових злочинців. Разом зі США проти проголосували Росія, Північна Корея, Судан та Венесуела.
Фото: Getty Images
“Фактично, Сполучені Штати сигналізують, що вони є союзниками Росії у контексті конфлікту в Україні”, – підкреслює директор “Центру оборонних стратегій”.
Які ризики для України без підтримки США?
Олександр Хара зазначає критичну важливість американської військової допомоги, зокрема систем протиповітряної оборони, таких як Patriot, а також певних типів авіабомб, які не виробляються в Європі. Крім того, ключове значення має обмін розвідданими:
“Ми не мали змоги фіксувати запуски балістичних ракет з території Росії. Можна лише уявити, скільки життів і ресурсів було втрачено під час тих п’яти днів у березні, коли ми не мали доступу до цієї інформації. Ми ризикуємо втратити цю інформацію знову”.
Експортний контроль також може бути фактором, адже жодна країна, що володіє зброєю американського виробництва, не може передати її третім особам без дозволу США. Це означає, що навіть союзники, які отримують американську техніку, повинні отримувати погодження для передачі Україні.
Хоча США можуть намагатися тиснути дипломатично, їхній вплив на Україну істотно зменшується, вважає фахівець. Нинішня адміністрація не має планів просити Конгрес про нове фінансування для України. Якщо б США регулярно надавали Україні substantial assistance, це могло б зміцнити її позиції в стримуванні Росії. У такому разі, можливо, довелося б йти на неприємні компроміси, припускає Олександр Хара.
Він також згадує, що США можуть запровадити нові тарифи на імпорт з України, що негативно вплине на економіку, але не буде критичним через недостатню інтенсивність товарообігу між країнами.
Також можливе скасування санкцій щодо Росії, які можуть надати їй більше ресурсів для відновлення агресивного потенціалу. Проте європейські санкції залишатимуться в силі, адже вони більш болісні для російської економіки.
Причини зближення США з Росією
Олександр Хара вказує на корупцію як на одну з причин стратегічного зближення США з Росією:
“Неодноразово Трамп, незважаючи на фінансові труднощі, співпрацював з Дойче Банком, що мав значну кількість російських грошей. Було задокументовано кілька угод між Трампом і російськими олігархами, близькими до Путіна”.
Відомо, що американська філія Дойче банку була оштрафована за недостатній прогрес у боротьбі з відмиванням грошей. У 2017 році банк сплатив $630 мільйонів за участь у схемі “дзеркальних угод”, яка дозволила вивести з Росії близько $10 мільярдів.
Фахівець зазначає, що основним викликом XXI століття для США є не Росія, а підвищення економічної та військової сили Китаю. Успіхи Китаю в Азії та інших частинах світу становлять серйозну загрозу для Сполучених Штатів.
США потребують співпраці з Росією для вирішення важливих питань на Близькому Сході, зокрема проблеми іранської ядерної програми, що становить загрозу для союзників Америки в регіоні.
Крім того, США можуть побоюватися нової світової війни, вважаючи, що інтереси України не варто ризикувати ядерною ескалацією.
Які можливі наслідки зміни політики США?
На думку Олександра Хари, нинішня позиція Сполучених Штатів вплине не лише на Україну, але й на міжнародну арену загалом.
Він зауважує: історично США не визнавали насильницьку анексію балтійських країн, і якщо нині визнають анексію українських територій, це матиме серйозні наслідки.
По-перше, це поставить під сумнів дію Будапештського меморандуму та міжнародних гарантій безпеки. Це стане сигналом для країн, що прагнуть отримати ядерну зброю: гарантії не захищають, і їм варто мати власну зброю. По-друге, це підштовхне авторитарні режимии до дій безкарно.
Дипломат підкреслює: це фактично підриває один із основоположних принципів міжнародного права – територіальну цілісність.
“Те, що пропонують американці, кидає виклик системі, що ґрунтується на правилах, це підштовхування до агресії і спонукає багато країн отримати ядерну зброю, адже це означатиме безкарність”.
