Екіпаж ударного гелікоптера Мі-24 “Крокодил” із 11 бригади армійської авіації “Херсон” брав участь у небезпечній місії на Зміїному, адже тоді над Чорним морем панували російські винищувачі, які будь-якої миті могли їх збити. А також зупинили штурм росіян біля Мар’їнки на Донеччині.
Детальніше про те, які завдання виконують вони розповіли в сюжеті Військового телебачення України “Армія TV”.
За словами пілота Пілот Максима до планування кожної задачі підходять всім екіпажем, оцінюють ризики і підбирають максимальні варіанти заходу та тактику.
“У мене десь біля тисячі годин нальоту і, напевно, з них трохи менше половини – це на війні. Гелікоптер Мі-24В має кулемет спереду ЄКБ 12,7 на чотири стволи. Також є модифікація Мі-24П зі здвоєною пушкою ГШ-2-30 тридцятого калібру. Ще один з вертольотів МІ-35 нам передали партнери з Чехії. Їхні машини роблять багато роботи”, – каже пілот Максим.
Бойовим авіцаційним техніком МІ-24В в бригаді працює Ігор. У війську він з початку повномасштабного вторгнення.
“Я пішов добровольцем і коли прийхав в частину, мені сказали, що є льотна посада – вортовий технік, я погодився. Моя відповідальність ділиться на два етапи: наземна, коли ми на землі, я відповідаю за підготовку вертольоту до виліту, за його обслуговування, за контроль робіт, які на ньому виконуються та за документацію. Другий етап – у повітрі”, – розповідає військовий.
Гелікоптер оснащений датчиком, прийомниками тиску, антеною комплексу “Радуга”. Системи катупультування у ньому немає, однак у екстреному випадку, є парашути і катапультування, як таке не відбувається.
У вертольоті є вантажна кабіна. Вона необхідна для перевезення грузів, обладнання, наприклад, кулемет десанту або важко поранених бійців. Все залежить від задачі, яку перед цим ставлять екіпажу.
В передній частині сидить льотчик-оператор, який відповідає за керуванням усього озброєння, наведення вертольоту та за штурм. У верхній кабіні сидить командир екіпажу, у вантажній – бортовий авіаційний технік.
“Ми розуміємо, що ми армійська авіація, авіація піхоти і все робимо задля піхоти, задля людини, яка сидить в окопі. І, звісно, хочеться допомогти. Коли йде повітряне патрулювання, емоції особливі – хочеться знайти ворога і знищити. Пам’ятаю, як перший раз знищили повітряну ціль, тут крику було на весь гелікоптер”, – розповідають члени екіпажу.
На гелікоптерах зображені прапори України. За словами бійців, це зробили для того, щоб їх бачили українські війська.
“Коли працюємо на вогневе ураження, летимо дуже низько, та й швидкість не велика. Ми помічаємо всіх, намагаємось всім махати. Є дуже щемливі моменти, коли у розбитому селі звідкись виходить сім’я і вивішує великий прапор і машуть у відповідь. Це приємно і тоді розуміємо заради чого це все. Заради людей”, – додали бійці.
