На фото – каплиця, збудована на старому військовому кладовищі у Бериславі. Історія споруди продовжує цикл публікацій про святині Херсонщини.
Споруда, встановлена в пам’ять про загиблих під час бойових дій понад півтора століття тому, і сама може стати жертвою війни, яку розв’язала Росія проти України. Про її долю наразі нічого не відомо. Зважаючи на те, з якою жорстокістю російські окупанти обстрілюють Берислав, лишається тільки сподіватися, що вона вціліє.
Розповісти про історію каплиці в Бериславі нас надихнув фотознімок, що зберігся в архіві нашого фотожурналіста Анатолія Андрєєва. Світлина датована приблизно початком 2000-х років:
Спогади автора фото, який, нагадаємо, народився і виріс у Бериславі:
«Приїздив я до каплиці неодноразово. Мені подобалось архітектурне рішення: невелика за розміром, але мала потужну силу. Збудована з черепашнику, причому деякі форми були обточені – дуже філігранна робота. Капличку було добре видно здалеку. Якось я навіть бачив, як до неї приїжджали автобусом паломники – з квітами та вінками.
Приблизно в середині 1990-х років були викрадені ковані вхідні ворота-двері в каплицю. Причому викрали їх так, що зруйнували петлі, на яких вони трималися, порушивши й камінь. Усередині теж був безлад. Видно було, що там і місце для ночівлі чиєсь було, і навіть помітні були сліди від вогнища.
Зверху на споруді був металевий відлитий хрест – його теж зруйнували чи викрали. Через кілька років вхід у каплицю просто заварили арматурою».
Додамо, що завдяки фотоархіву Анатолія Андрєєва, його спогадам та публікаціям «Гривни» на їх основі, уже створено цикл статей, присвячених Бериславу – найдавнішому історичному поселенню Херсонської області. Адже місто вже ніколи не буде таким, як до вторгнення Росії, яка четвертий рік безжально знищує його.
У пам’ять про воїнів
Під час Кримської війни 1853-1856 років Берислав став місцем, куди звозили поранених захисників Севастополя. Їх було так багато, що доводилося навіть розселяти в будинки звичайних жителів міста, щоб ті доглядали за пораненими.
У 1855 році на окремому цвинтарі в північній частині Берислава було поховано 532 солдатів, матросів та козаків в одній братській могилі. Кладовище в народі прозвали військовим, а над могилою пізніше, уже після війни, було зведено меморіальну каплицю – у пам’ять про учасників Кримської війни, що знайшли тут спокій.
Це був невеликий комплекс із каплиці, кам’яної огорожі з ворітьми та пам’ятного хреста з написом про те, що навколо нього знайшли свій спокій воїни, які померли від ран і хвороб, захищаючи країну під час Кримської війни.
До наших днів збереглися лише декілька кам’яних хрестів, частина огорожі та сама каплиця, збудована у псевдороманському стилі. Разом із військовим кладовищем каплиця є об’єктом культурної спадщини національного значення.
У соцмережах бериславці розповідають ще й такий факт. Поранені та хворі солдати привезли тоді із собою в Берислав смертельні хвороби: тиф, віспу та холеру, які нещадно почали косити місцевих жителів. Померлих цивільних ховали неподалік військового цвинтаря. І до нашого часу там не можна було проводити земляні роботи, щоб не дати шансу хворобам, які знищили чималу частину населення Берислава.
Цікавий факт. Дуже схожу зовні каплицю приблизно в ті ж часи було збудовано в Миколаєві, до речі, на колишній вулиці Херсонській. Святиню назвали Олександро-Невською. Але простояла вона недовго – у 1929 році її знесли, бо вона «прийшла в остаточне володіння безпритульних та кримінального елемента», як писали тоді місцеві газети.
