Як не стати жертвою шахраїв та ворожої пропаганди: кіберполіція про фактчекінг
В умовах кібервійни зловмисники спотворюють новини та факти для досягнення власних цілей. Щоб не стати жертвою пропаганди чи шахраїв, необхідно переконуватися у достовірності інформації. У цьому контексті перевірка фактів або фактчекінг стає незамінним інструментом.
Фактчекінг (від англ. fact – факт та to check – перевіряти) – це процес перевірки достовірності фактів, інформації та тверджень, які поширюються в ЗМІ, соціальних мережах та інших медійних джерелах.
Цей інструмент використовується для:
✅ виявлення неправдивої інформації та спростування фейкових новин, пропаганди та дезінформації;
✅ підтвердження достовірності інформації для допомоги людям у прийнятті обґрунтованих рішень на основі фактів;
✅ підвищення рівня прозорості медіапростору.
З розвитком інтернету з’явилася можливість масового і дуже швидкого розповсюдження інформації без перевірки її достовірності.
Це призвело до появи фейкових новин, маніпулятивних статей та спотворених фактів, що особливо небезпечно в умовах повномасштабної війни з росією.
Окрім цього, зі зростанням впливу соціальних мереж загострилася проблема «інформаційних бульбашок», коли люди оточені лише інформацією, яка підтверджує їхні власні погляди та переконання.
Це явище може створювати ілюзію однакового мислення в групі людей і призводити до ізольованості від інших поглядів, зменшення різноманітності думок та навіть загострення конфліктів.
При цьому, люди схильні створювати навколо себе «інформаційні бульбашки»: блокують у соцмережах або не сприймають контент, який не відповідає їхнім уподобанням. Також вони активніше реагують і поширюють те, що відповідає їхнім інтересам і емоціям. Алгоритми соцмереж підлаштовуються під такі бажання користувачів і з часом взагалі перестають пропонувати в стрічці альтернативні погляди. Так, подивившись кілька разів певний контент (наприклад, проросійські новини), алгоритми надалі активніше пропонуватимуть саме таку інформацію.
⚠️Як використовувати фактчекінг⚠️
🟢Користуйтеся першоджерелами під час перевірки інформації, звіряйтеся з офіційними ресурсами https://cyberpolice.gov.ua/article/kiberpolicziya-nagaduye-otrymujte-informacziyu-z-oficzijnyx-dzherel-4110/
Не поширюйте відомості, доки не впевнилися у їх достовірності.
🟢Перевіряйте фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись сервісом пошуку зображень Google https://images.google.com
Часто дезінформатори та шахраї використовують відредаговані фото для ілюстрації своїх фейкових публікацій.
🟢З’ясуйте, чи не внесено певний ресурс Центр протидії дезінформації чи Служба безпеки України до списку інструментів поширення ворожої дезінформації https://cpd.gov.ua/reports/spysok-instrumentiv-poshyrennya-vorozhoyi-dezinformacziyi/
🟢Використовуйте ресурс “Кібер Брама” https://stopfraud.com.ua Платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.
Кіберполіція
Про це пише
Головне управління Національної поліції в Херсонській області
