
“11 червня 2025 року, вірний військовій присязі і українському народу, під час виконання бойового завдання загинув за нашу Батьківщину неподалік Софіївки в Херсонському районі”, — зазначили військові під час церемонії.
Грамота Пошани та національний прапор були вручені дружині загиблого.

“Ігор був прекрасною людиною. У мирному житті він займався ремонтом автомобілів, його знали у Херсонській, Запорізькій та Миколаївській областях. Цим він займався більше 30 років. Ігор був дуже чуйним та люблячим батьком і чоловіком. Він вирушив на захист Батьківщини, і, на жаль, загинув”, — розповіла дружина Оксана Неменко.

Оксана пригадала останню бесіду з чоловіком перед його загибеллю.
“Останній дзвінок був о 8 годині. Він повідомив, що вони на місці, я чула голоси його побратимів. Ми поздоровилися, я побажала йому успіху і чекала подальшого зв’язку, але він більше не зміг зателефонувати”.

Дочка Людмила зазначила, що батько завжди мріяв повернутися додому до Херсонщини.
“Мій батько був найкращим у світі. Він дуже любив сім’ю, дружину та рідну землю. Батько прагнув повернутися додому, але, на жаль, наш дім затоплений, і ми з сім’єю переселилися до Тернополя. Ми не можемо виконати татове бажання повернутися на рідну землю, адже він хотів бути серед рідних. На жаль, не всі his близькі змогли приїхати на прощання через окупацію або службу. Для нас це велика втрата”.

Земляк Артем Костюк, який також переселився до Тернополя, висловив свої почуття:
“Ця людина залишилася в пам’яті як весела і щедра. Я завжди поважатиму його”.

Ігор Неменко знайшов вічний спочинок на Пантеоні Героїв Микулинецького кладовища. Він залишив після себе дружину, мати, сина та доньку.