Після поїздки з Херсона до Івано-Франківська виникають певні відчуття.
Яке задоволення просто гуляти вулицями, вдихати аромат липи та насолоджуватися тишею. Не потрібно поспішати кудись, можна повільно й уважно спостерігати все навколо.
Важливо усвідомити, що наші військові на передовій забезпечують нам можливість готувати наші міста і села до оборони. Адже, коли лінія фронту наблизиться, буде вже надто пізно щось змінювати.
Останнім часом міркую про важливість підземних укриттів. Зокрема, не лише про сховища для шкіл, лікарень та магазинів, а й про підземні тунелі.
Ці тунелі можуть бути важливими, але їх потрібно зводити вже зараз, а не в момент загрози.
***
Цей сезон багатий на врожай, особливо якщо вирощений на власній дачі. Черешня, наприклад, була висаджена з саджанців, отриманих від друга з Херсонщини!
***
Чи аналізували ми, що відбуватиметься після нашої перемоги? Як би це не звучало, багато з нас не готові повернутися до мирного життя.
Нам потрібно буде знову вчитися жити без вибухів і шуму дронів. Нам, жителям Херсона, важко відсторонитися від страху тиші.
Ті, хто покинули Херсон, на жаль, бачать зовсім інше місто. Люди, яких вони пам’ятають, стали іншими, змінилися під впливом обставин.
Моя мета не в тому, щоб занадто песимістично уявляти ситуацію, але мусимо усвідомити, що нам потрібно буде будувати новий, повоєнний світ, забувши про минуле.
***
Урожай з Херсонщини різний. Ми збираємо щось, а щось купуємо у тих, хто приїжджає з Білозірки чи Дар’ївки. херсонці готуються до зими і намагаються жити повноцінно, незважаючи на виклики.
***
“Світ змістився з міста.” Колись це здавалося фантастикою, але зараз це реальність.
***
Ситуація в Херсоні та його передмісті.
В небі стало менше птахів, аніж дронів ворога.
Окупанти націлюють їх на цивільний транспорт та пішоходів. Вибухівки наповнюють цвяхами та металевими дротиками для більшої руйнівної сили.
Системи аналізу дронів стали необхідні, але не завжди можуть гарантовано захистити. Це дає шанс на оперативну реакцію і можливість сховатися.
На такі загрози вітчизняні силові структури реагують обмеженими ресурсами та стрілецькою зброєю.
З’являються напівлегальні партизанські угруповання, які самостійно виявляють і знищують небезпечні пристрої.
Високий рівень самоорганізації та відданості українців – це найголовніша запорука нашого спротиву проти окупантів.
