У недавній час інформаційний простір, зокрема щодо тимчасово окупованого Криму, знову опинився під тиском російської пропаганди. Потік дезінформації активізувався через анонімні телеграм-канали, фальшиві відеоблоги, фальшиві профілі та самозваних експертів у соціальних мережах.
На ці виклики та методи протидії звернула увагу експертка Кримськотатарського Ресурсу, політологиня та доцентка Ольга Волянюк.
Вона підкреслила, що недовіра до російських медіа обумовлена їхньою повною залежністю від держави та відсутністю дотримання журналістських стандартів. Будь-які спроби вести незалежну журналістику в Росії жорстко обмежуються — журналісти вимушені емігрувати або потрапляють до в’язниці. У таких умовах ЗМІ стають частиною репресивної системи.
Пропаганда з Кремля формує альтернативну реальність, замовчуючи внутрішні проблеми та нав’язуючи наративи про “ворожі змови” чи “загибель Заходу”. Інформаційний простір перетворюється на інструмент нападу — агресор не лише формує новини, а й впроваджує маніпулятивні повідомлення, які впливають на психіку. Він веде цифрову війну так само активно, як і збройну, з метою деморалізації та просування вигідного йому порядку денного.
У 2014 році першіми об’єктами захоплення росіян стали українські медіа — як у Криму, так і на сході України. З 2022 року наші телевежі та ретранслятори піддаються ракетним ударам. Ворог усвідомлює, наскільки важливим є контроль над інформаційним полем, — зауважила Волянюк.
Особливо небезпечними є ресурси, які маскуються під українські: телеграм-канали, блогери та коментатори, які зовні виглядають своїми, але працюють на користь агресора. Волянюк зазначила, що до початку повномасштабного вторгнення Росія створила мережу “інфопаразитів” на півострові, які активно маніпулюють емоціями, закликають до радикальних дій і підігрівають паніку. Навіть репост фейкової інформації — це участь у ворожій інформаційній атаці.
Пропагандистські повідомлення поширюються через соціальні мережі, мобільні програми, навіть комп’ютерні ігри. Експертка наголосила на необхідності аналізу будь-якого інформаційного впливу: яка його мета, кому вигідна ця емоція, яку дію намагаються викликати?
Агресор свідомо розгортає кампанію страху, недовіри та дезінформації. На думку експертки, протидія фейкам є частиною національного спротиву. Важливо не лише зберігати недовіру до підозрілих джерел, а також активно викривати неправду. Пропагандистські заяви, включаючи й погрози ядерного характеру, є ретельно вивіреними атаками на психологічну стійкість суспільства.
У травні в Сімферополі було відкрито чергову студію фейкового телеканалу, використавши обладнання, викрадене з телерадіокомпанії Суспільне.Херсон під час втечі з області у 2022 році. Через брак персоналу в Херсоні виробництво контенту було перенесено ближче до місця перебування місцевого гауляйтера, який став головним “обличчям” цього проекту.
Анна Бальчінос
