Основна суть нової реформи полягає у розподілі отримувачів допомоги на дві категорії, залежно від дати подачі заявки. Перша група включає тих, хто звернувся за підтримкою до 1 квітня 2025 року, друга — особи, які подали документи після зазначеної дати.
Найзначніші зміни стосуватимуться розміру фінансової допомоги. Наявні дані свідчать, що право на отримання 563 євро мають безробітні громадяни Німеччини, в той час як українським біженцям, відповідно до нових умов, планується виплачувати лише 441 євро. Таким чином, різниця складатиме 122 євро на місяць.
Водночас слід зазначити, що відповідний законопроект ще не був поданий до Бундестагу, тому обговорювати конкретні терміни впровадження змін наразі передчасно. Це свідчить про те, що остаточне рішення щодо реформи може бути ухвалене не найближчим часом.
Запропоновані зміни викликали занепокоєння не лише серед українців, а й серед представників місцевого самоврядування. Органи влади висловлюють побоювання, що нововведення можуть призвести до правової невизначеності, а також спровокувати збільшення кількості скарг і судових позовів з боку біженців, які втратять доступ до звичних виплат.
Додаткову тривогу викликає й перспектива вимоги повернення вже отриманих коштів. Юристи наголошують, що в певних випадках органи соціального захисту можуть вимагати повернення грошей, якщо статус біженця зміниться або буде визнано недійсним.
Проте фахівець із соціальної політики юридичної компанії Plagemann Rechtsanwälte, Томас Франц, запевняє, що підстав для паніки немає.
“Виплати, як правило, призначаються на фіксований термін — шість місяців або рік”, — підкреслює експерт.
Наразі німецький уряд ще не представив остаточних деталей реформи. Таким чином, українці можуть лише стежити за розвитком подій і очікувати на офіційні коментарі відповідних відомств.
ХЕРСОН Онлайн общественно политическое интернет издание
