Відновлення української ідентичності в Херсоні
Необхідність знати свою історію
Будівля міської ратуші стала місцем проведення загальних зборів товариства «Українська Хата», на яких міський голова Євген Яковенко приєднався до організації.
Протягом тривалого часу події українського відродження в Херсонщині залишались на задньому плані у діяльності місцевої влади. Російська окупація та зрада колишнього голови міста Володимира Сальдо пояснюють цю ситуацію.
Перед початком повномасштабної війни в історії рідного краю акцентували увагу на постатях Катерини II і Григорія Потьомкіна. Шкільні підручники часто починалися з їхніх портретів. У Херсоні були вулиці, названі на честь Потьомкіна та Ушакова, а пам’ятники цим історичним фігурам стали частиною міського пейзажу. Ця російська ідентичність була нав’язана на всіх рівнях, а про український Херсон говорили лише дослідники та патріоти.
Сьогодні, коли Херсонщина відстоює свою українську ідентичність, знання своєї історії стало важливішим, ніж будь-коли. Період відродження української культури після лютневих подій 1917 року має бути актуалізовано через серію статей про розвиток українства в Херсоні у 1917-1920 роках.
Нова етап українського Херсона
На початку 20 століття український поет Петро Карманський, працюючи викладачем українознавства, відзначав великі можливості для розвитку української справи у місті.
Він згадував: «У цій місті, де домінує московщина, я бачив, яка потужна сила закладена в українстві. Якщо працювати кілька років, українська душа, яка була придушена заборонами, прокинеться і заговорить так, як мріяв великий Шевченко».
Після лютневого перевороту 1917 року Херсон отримав можливість активно виражати свої культурні прагнення. Чотирнадцятого березня місто отримало офіційне підтвердження падіння старої системи.
Краєзнавець Дементій Білий зазначав: «Херсон тоді був російськомовним містом, незважаючи на те, що близько половини мешканців мали українське походження».
Вимоги до активності
1917 рік став ключовим для активізації українських традицій: місто стало платформою для мітингів, зборів та дискусій. Саме тоді в місцевій газеті з’явилось оголошення: «Українці! Гуртуймося! Вільна Україна потребує нашої праці». 19 березня того ж року у приміщенні II товариства взаємного кредиту відбулися перші офіційні збори українців.
Приміщення, де проходили збори, збереглося до сьогодні. Воно розташоване на перехресті вулиць Католицької та Ратушної, і там у 2012 році була встановлена меморіальна дошка.
Заснування «Української Хати»
Основним результатом зборів стало рішення про створення культурно-просвітницького товариства «Українська Хата» і формування комісії для розробки статуту.
У її склад увійшли відомі постаті, такі як письменники Андрій Грабенко та Микола Чернявський, а також педагог Терентій Якушев. Назва товариства, імовірно, була взята з аналогічної організації в Одесі.
На установчих зборах були присутні військові і мешканці міста, що свідчить про широку підтримку руху. Зібралося близько 103 учасників, серед яких була й група жінок.
Політичні підгрунтя
Збори товариства «Українська Хата» пройшли в приміщенні міської Думи, відзначаючи політичний аспект даного заходу. Приєднання міського голови Євгена Яковенка до товариства стало значущим кроком для українського руху.
Євген Яковенко, лікар і політик, став головою Херсона у березні 1917 року, а згодом займав важливі посади в управлінні та науковій сфері.
Курси українознавства
Товариство також ініціювало проведення українознавчих курсів для близько 150 вчителів, які розпочали свою роботу 1 липня 1917 року. Педагоги навчались українській мові, літературі та історії, користуючись матеріалами, наданими товариством.
Це були перші легальні курси українознавства в Херсоні, які згодом стали традиційними.
Демонстрація на підтримку
Наймасштабнішою подією стає демонстрація 16 квітня 1917 року, коли понад 25 тисяч осіб зібралися на площі Свободи на підтримку українського відродження.
Ця подія стала символом пробудження українського Херсона.
Читати також:
- Переїзд євреїв Херсонщини до Єврейської автономної області
- Вулиця Бандери в Херсоні
- Спогади про місцеву футбольну команду
Джерело: монографія Дементія Білиого «З історії українського просвітницького руху на Херсонщині (1917-1920 роки)», видана у 2002 році в Херсоні.
